Дитяча мрія, яка стала реальністю
Ось уже добігає третій рік відтоді, як молода лікарка сімейної медицини Олена Симонович переступила поріг амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Четвертня, поклавши на свої плечі обов’язок піклуватися про здоров’я тутешніх сільських жителів.
- Лише тепер розумію своїх викладачів, які говорили, що навчання по книжках кардинально відрізнятиметься від того, з чим стикатимемось кожного дня на практиці, - говорить зав. амбулаторією Олена Симонович. – І, справді, ніякий навчальний заклад не підготує молодого спеціаліста настільки, як того вимагають різні випадки та складні ситуації, які трапляються доволі часто. Важливим є і те, як зустрічають молодого спеціаліста. Особисто я отримувала суттєву підтримку спочатку від Андрія Гетманчука, який був на той час головним лікарем ЦРЛ, а після реформи - від Людмили Сидорук. Тож хотіла б подякувати за поради, допомогу, адже приходилось дуже часто звертатися із різними проблемами, і жодного разу ніхто не відмовив – допомагали, підказували, навчали.
Дитяче бажання Олени Олександрівни одягнути білосніжний халат досягалося спочатку старанним навчанням у школі, потім у медичному закладі Тернополя. Незабаром на розподілі вже обирала для працевлаштування рідну Волинь. Непомітно пролетіли два роки інтернатури в обласній лікарні Луцька. І невдовзі сільська громада Четвертні зустрічала молоду медичку та її чоловіка. За сприяння районної ради подружжю придбали будинок.
- Будівля амбулаторії не нова, без євроремонтів, але ми стараємось тримати порядок і чистоту, як в самому приміщенні так і на території - це робота наших санітарок, - продовжує пані Олена. - Оскільки фельдшер перебуває в декретній відпустці, у роботі суттєво допомагають дільнична патронажна медсестра і медсестра фізкабінету. Також у штаті є акушерка, лаборант та водій.
При приході на роботу Олена Симонович отримала у спадок старенький кардіограф, тож домоглася, аби дали новий та сучасний. А загалом працівники медзакладу стараються якісно працювати на тій апаратурі, що є. Звісно це не районна чи міська лікарня, але, як переконує завідуюча, все ж намагаються справлятися. В сільській амбулаторії на місці можна здати аналізи, мазки, зробити кардіограму, виміряти тиск, придбати необхідні ліки в аптечному пункті, на денному стаціонарі, що розрахований на 5 ліжко-місць, пройти необхідні процедури. Все це неабияк спрощує сельчанам життя. Як зазначає завідуюча медзакладом, її керівництво йде на зустріч щодо належного забезпечення необхідними медикаментами на невідкладну допомогу, а також паливом для автомобіля. Окрім Четвертні, медики обслуговують ще два села - Криничне і Годомичі. Тож всі місцеві вже звикли, що в середу завідуюча в Годомичах, а в п’ятницю в Криничному. Там в обов’язковому порядку оглядають дітей до року, інвалідів. Суттєво допомагають завідуючі сільськими ФАПами цих сіл, які краще знають, кому потрібно приділити більше уваги.
- Наша робота полягає у тому, щоб людині полегшити її буття. Часто хворих доводиться лікувати лише добрим словом, - говорить Олена Симонович. - Поміряєш тиск, скажеш щось приємне, заспокоїш, дивишся, а в людини вже і тиск нормалізувався, і самопочуття стало кращим. Дуже багато залежить від самого медика і його ставлення до хворих. Сільські люди бідні і можливостей купувати дорогі ліки не мають, тож стараюся при призначені лікування, щоб воно було і дієвим, і недорогим. На жаль, вже не діє програма для гіпертоніків, яким гіпотензивні препарати виписувались за рецептами безкоштовно.
Яка ж праця медика без понаднормової роботи? Все це – виклики вночі та у вихідні дні – присутнє в практичній щоденній діяльності Олени Олександрівни. До того ж доводиться часто лишатися без підтримки чоловіка, який в пошуках роботи (євроремонти) їздить на заробітки. Можливо, і хотілося б жінці працювати в престижному медзакладі із сучасною апаратурою, але поки залишається тут, де нормальні умови праці, є житло, де потрібна людям.
|
| Категорія: Абетка здоров'я | Додав: novadoba (24.06.2015)
| Автор: Сергій ГУСЕНКО
|
| Переглядів: 506
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
