Хороший лікар не соромиться порадитись з колегами
Уважний, вимогливий, сумлінний та креативний - так коротко можна охарактеризувати лікаря-невропатолога Колківської РЛ Олександра Леонтійовича Максимчука. Професіонал, який продовжує справу своїх батьків, фахових медичних працівників. Сімейна династія Максимчуків повсякденно вносить свій вклад в розвиток охорони здоров’я та знана далеко за межами району.
- Олександре Леонтійовичу, ким Ви мріяли стати в дитинстві?
- Ще з дитячого садка хотів бути лікарем і жодної альтернативи майбутньому фаху при цьому не мав .
- Чому саме професія медичного працівника? Хто або що стало приводом до цього?
Мої батьки вже багато років працюють у медичній сфері (батько, Леонтій Антонович - лікар-невропатолог; мати, Марія Степанівна - лікар-фтизіатр – авт.) . Починаючи з раннього дитинства, я постійно перебував у середовищі лікарів. Бувало, батьки часто затримувались на роботі, тому після дитсадка я лишався з ними. Пам’ятаю, що мені заздрили всі діти, адже я стільки разів катався каретою швидкої допомоги. Отож, спостерігаючи за роботою батьків, за їхніми самовіддачею та стосунками з пацієнтами, я не мав навіть найменшого сумніву в тому, що теж повинен стати лікарем.
- Де здобували медичну освіту, звідки розпочався Ваш професійний шлях?
- Навчався в Колківській ЗОШ, після закінчення якої вступив до Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського на медичний факультет за спеціальністю лікарська справа. У 2007 році пройшов інтернатуру за спеціальністю неврологія. А з лютого 2009 року працюю лікарем-ординатором в Колківській РЛ.
- Що, на Вашу думку, значить бути хорошим лікарем?
- Насамперед, хороший лікар – це людина, яка живе медициною, завжди готова прийти на допомогу тим, хто цього потребує. Не соромиться порадитись з колегами та постійно самовдосконалюється.
- З якими проблемами доводиться найчастіше зустрічатись на робочому місці?
- Проблем в нашій галузі є багато, проте головна думка, яку хочеться донести всім без винятку : кожна людина відповідальна за своє життя. Здоров’я залежить не тільки від стану медицини в державі та фінансових можливостей пацієнта, а й від розуміння необхідності лікування та профілактики. Словом, в лікарню треба звертатись не тоді, коли вже зовсім зле, а тоді, коли помітив перші ознаки захворювання.
- Як вдається абстрагуватись від неприємних моментів?
Дуже люблю слухати музику, інколи з плеєром не розлучаюсь навіть на роботі. Читаю, полюбляю пішохідні та велопрогулянки .
- Маєте якесь хобі ?
Так. Обожнюю фотографію. Дуже часто сам фотографую. Беручи до рук фотоапарат, забуваєш багато про що.
- Кредо Вашої професійної діяльності.
Потрібно любити свою справу, бути чесним у своїх спонуканнях та справедливим у своїх оцінках.
- Дякую за розмову.
|
| Категорія: Абетка здоров'я | Додав: novadoba (01.09.2014)
| Автор: Тетяна Регкшук
|
| Переглядів: 489
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
