Всесвітній день боротьби з тютюнопаління вже традиційно відзначається 31 травня. Вперше він був проголошений Всесвітньою організацією охорони здоров’я у 1987 році. Саме в той час перед світовою спільнотою було поставлене завдання – домогтися, аби в ХХІ ст. проблема куріння тютюну зникла. Проте на сьогодні курцями є більше половини всього чоловічого населення планети і близько чверті жіночого. Від нікотиноманії, що стоїть в одному ряду з алкоголізмом і наркоманією, щороку помирає близько 5,4 мільйона людей. За статистичними даними, Україна посідає одне з перших місць в Європі за кількістю курців. Кожен другий дорослий українець курить. Ця шкідлива звичка вбиває щороку 110-120 тисяч українців. Найбільше тривожить те, що все більше до тютюнопаління долучаються діти. За неофіційними даними, сьогодні палять близько 17% школярів. Тютюн – один з основних факторів ризику для 25 хвороб. Смертність від раку легень у курців у 20 разів вище, ніж у некурящих. Любителі тютюну в 13 разів частіше страждають стенокардією і в 10 разів – виразкою шлунку. Не менше небезпечним є пасивне куріння, особливо для дітей та молоді. Для багатьох сучасних молодиків модним стало натщесерце випивати філіжанку кави, цмулячи при цьому цигарку. Мого двадцятивосьмирічного знайомого, любителя такого сніданку одного прекрасного дня забрала «швидка»: сердечний напад. Думаєте, після цього хлопець кинув палити? Перестав пити каву! Бо ж цигарка – один із обов’язкових атрибутів сучасного молодіжного стилю. Як співав відомий російський рок-музикант: «Та коли є в кишені пачка цигарок, Отже все не так погано на сьогоднішній день». Пачка ж (якої вистачає лише на день!) коштує 10 гривень, а хлопчина отримує «мінімалку» або й взагалі ніде не працює, то як ви думаєте, де беруться кошти на таке «задоволення»? Слід також враховувати тісний зв'язок між курінням та наркоманією: серед споживачів наркотиків близько 85% тих, хто мав чи має досвід паління. Останні наукові дослідження стверджують, що куріння вагітних жінок підвищує ризики наркотичної залежності у їхніх майбутніх дітей. Отож куріння є серйозною медико-соціальною проблемою. Що ж робиться в державі для її подолання? Наприкінці 2012 року набули чинності зміни до Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх нешкідливого впливу на здоров’я населення», що забороняють куріння в громадських місцях. Заборонено палити в офісах, у ліфтах, у під’їздах житлових будинків, в підземних переходах, парках, на стадіонах, у транспорті загального користування для перевезення пасажирів. Власники кафе і ресторанів зобов’язані виділяти для некурящих не менше 50% приміщення. Проте оскільки спеціальні місця для куріння на вулиці не позначені і заборонних табличок немає, досить складно визначити порушника. Отож можете спокійно йти вулицею з цигаркою в зубах і не дуже то й перейматися чужим здоров’ям і відносно невеликим штрафом – від 51 гривні до 340 гривень (ст. 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення). А от для закладів ресторанного господарства статтю 20 названого закону штрафи значно вищі - від 1000 до 10000 гривень. Названий вище закон діє півтора року, але я особисто не знаю жодної людини, яка б поплатилася за куріння в громадських місцях. Можемо сміливо відносити його до тих законів, які прийняли і про які відразу ж забули. Як бачимо, й тут треба діяти за принципом «порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих». Тож якщо у когось із курців десь глибоко дозрівало бажання розпрощатися із тютюном, то чому б не зробити це саме сьогодні? Алла БУБНЮК.
