Досягнення колківський лісівників
Маневицький район єдиний в Україні, де функціонує аж чотири державні лісгоспи, що має неабияке значення для наповнення районного бюджету. Свою посильну лепту у цю справу вносить і ДП «Колківське лісове господарство», яке з минулого року очолює справжній господар Юрій Ребар. Лісовий фонд підприємства розташований на території Ківерцівського і Маневицького адміністративних районів. Загальна площа – 25623 га, із них лісові землі займають 94%. Ліси тут здебільшого соснові, проте росте і вільха чорна, береза повисла, а також дуб звичайний.
Поспілкувавшись із директором підприємства про пророблену роботу у лісгоспі за час його керівництва та пройшовшись його територією із головним лісничим Віталієм Каращуком, вималював для себе своєрідну картину підприємства нового типу, де все прозоро та зрозуміло.
Коли Юрій Ребар приступив до виконання посадових обов’язків директора лісгоспу у червні минулого року, то отримав у спадок борг по заробітній платі працівникам та різних податків на загальну суму близько 700 тис. грн., лише один справний автомобіль, який міг самотужки виїхати із гаража. Не кращий стан справ був по іншим напрямкам роботи. Тож, закатавши рукава, взявся до роботи сам і націлював ефективно працювати інших.
Які ж зміни пройшли на підприємстві і які досягнення вже сьогодні мають колківські лісівники? За цей час на території лісгоспу запущено в дію новий цех з переробки лісопродукції, в якому на придбаному за власні кошти новому польському обладнанні «Walter», вартістю 1,3 млн. грн. виготовляються заготовки для європіддонів та пиломатеріал. Виробництво оснастили й допоміжними верстатами, які виготовили в Ківерцівському спецлісмаші. Цехи з переробки в Тельчівському і Градівському лісництвах, де було орендоване обладнання, закрили за непотрібністю. Збудовано нижній склад, якого раніше не було, тут поставили козловий кран.
Зроблені ремонти всередині контори лісгоспу із заміною вікон на пластикові та в котельні контори. Котельня консервного цеху перенесена в ближче приміщення, там розмістили новий придбаний котел потужністю 200 кіловат. І хоч котельня до кінця ще не завершена, березовий сік переробляли, використовуючи нову котельню. Наразі вона ще потребує завершення робіт - встановлення вікон, дверей, фарбування, побілки.
- У нас більше 10 років стоїть без діла лінія по переробці яблук, - розповідає директор Юрій Ребар. - Наразі поставлено завдання механікам вияснити чи вона підлягає відновленню. Аби зайняти жінок із консервного цеху, хочемо збудувати на території лісгоспу теплиці та вирощувати огірки і помідори. Ми і раніше завжди консервували помідори, гриби та ягоди. Також в наших лісництвах є плантації чорноплідної горобини, принаймні дві з них не запущені і плодоносять. Будемо відновлювати решту у всіх лісництвах, як у нас кажуть «саджати на пень».
Цьогоріч в консервному цеху лісгоспу перероблено близько 180 тонн березового соку, який експортують в Польщу. Що саме перероблятимуть згодом, залежатиме від конкретних пропозицій. Будуть замовлення, тоді і гроші вкладатимуть, аби не робити лише на склад.
- Я сам починав із водія, доводилось працювати і на легкових, і на вантажних автомобілях, – продовжує Юрій Сергійович. - Тому проблеми автопарку мені близькі і їх вирішував в першу чергу, адже лісгосп без нормального автопарку не може повноцінно існувати. Коли транспорт був не справний, мій робочий день починався із дзвінків до підприємців, які намагалися ставити свої умови. Така співпраця обходилась підприємству у кругленьку суму. Сьогодні, заходячи в гараж, бачу, що водії зовсім по іншому відносяться до роботи, оскільки заробітна плата досить висока (в окремих водіїв навіть більша за директорську) і залежить від виробітку. Нині маємо 5 справних сортиментовозів з гідронавантажувачами, два відновлені хлистовози та різну іншу допоміжну техніку, якої повністю вистачає для потреб лісгоспу. На цей рік заплановані кошти на ремонт техніки та купівлю автомобільних причепів. Також плануємо забезпечити службовим транспортом лісничих, які практично всі їздять своїми власними автівками. В наявності кілька автомобілів, які залучаються для охорони лісу, зокрема, для оперативних виїздів для боротьби із лісокрадіями.
Сьогодні лісгоспи відійшли від масової співпраці із підприємцями. За словами керівника лісгоспу, це не так легко було зробити. Але це зроблено. Де в більшій мірі, де в меншій. В результаті податки суттєво зросли і бюджет Маневицького району виконаний за рахунок держлісгоспів. Ті ж підприємці, які дійсно робили свою роботу, а таких є два, що співпрацювали із колківчанами, вони й лишилися. Але розраховуються із ними виключно грошима, ніякого лісу та пиловника. В результаті за цей час на підприємстві значно збільшився штат працівників. Якщо минулого року їх налічувалось 96, то сьогодні близько 160 чоловік. У кожному лісництві створено штатні лісозаготівельні бригади, а в Граддівському та Рудниківському лісництвах їх по дві. Також були прийняті люди в цех переробки та гараж. Загалом середня заробітна плата по лісгоспу сягнула 4100 грн., що для Колок є досить суттєвим. Із жовтня минулого року виплачуються кошти за вислугу років, матеріальна допомога. Щоправда, у зв’язку із великими вкладеннями у переобладнання виробництва та ремонти, а це загалом 4 млн. грн., не вистачило коштів на виплату 13-ої зарплати. При цьому чистий прибуток за 2014 рік склав 270 тис. грн.
Діють на підприємстві пільги для працівників. Діловий ліс для будівництва та дрова реалізуються з 50% знижкою, надається матеріальна допомога при народжені дитини, яка складає 1 тис. грн., таку ж суму виділили кожній працівниці на 8 Березня.
При новому директорові кадрових змін пройшло не багато. Прийшов новий головний інженер Юрій Мельничук із Маневич, який колись працював на такій же посаді в Городоцькому лісгоспі, змінилися два лісничі у Колківському та Рудниківському лісництвах. Юрій Сергійович вважає, що команда у лісгоспі сформована і готова виконувати поставлені завдання. Тим паче, що сьогодні основним стимулом до роботи є вчасно виплачена висока заробітна плата.
Тож хоч що не казали б люди, що лісівники більше рубають, аніж садять, то це не так. За словами Юрія Сергійовича, лісокультурна кампанія в лісгоспі цьогоріч пройшла успішно, всі доведені плани виконані. Зокрема, лісових культур було посаджено 81,6 га, сприяння природньому поновленню проведено на площі 110,4 га, під природнє поновлення були зачищені і підготовлені площі 50,9 га. У 2014 році було зрубано 211 га, а фактично заліснено 242, 9 га. Всі ці дані точні, бо періодично перевіряються. В задумах у керівника підприємства вирощувати власний садивний матеріал у лісгоспі, щоб не купувати, адже на це йде багато коштів. Хоча частково садивний матеріал вирощувався там, де є досвідчені лісничі, для прикладу, у Градівському лісництві. «Хто хотів цим займатися, той мав результат. Я ж завжди буду оцінювати роботу лісничих не за кількістю зрубаного лісу, бо це робота заготівельника, а за те, скільки він виростив садивного матеріалу, скільки зробив доглядів, як їх зробив, скільки зібрав насіння тощо», - зауважив директор лісгоспу.
У лісгоспі працюють в напрямку невиснажливого лісокористування, вивчають де це можна робити і як це правильно робити. Нещодавно Юрій Сергійович разом із директорами інших держлісгоспів був у відрядженні в Словенії. Щоправда, більше уваги там приділялося питанням лісозаготівельної техніки, та вивчався і досвід ведення лісового господарства Словенії.
Декілька слів про сплату податків та реалізацію продукції. За лютий 2015 року, який виявився досить напруженим для підприємства, всіх податків заплатили 1,49 млн. грн. Якщо у червні минулого року реалізація продукції складала 1,3 млн. грн., то вже у березні 2015 року вона сягнула 3,9 млн. без ПДВ. Це, за словами директора, дає можливість розвиватися і планувати подальшу діяльність. Наразі заплановано проведення багатьох ремонтів. Зокрема, підлягає відбудові приміщення Колківського лісництва, яке потерпіло від пожежі. Нині воно повністю розібране і буде відновлено до червня цього року заново із дерева, щоправда, у менших розмірах.
Значно зріс курс іноземної валюти, тож для лісгоспів, які 50% продукції експортують за кордон, це зіграло на руку. Колківський держлісгосп експортує ліс в основному до Польщі і Румунії, пиломатеріал реалізує в Італію та Німеччину.
В найближчому часі в Граддівському цеху, де віднедавна припинена переробка лісопродукції, планується встановити лінію по виготовленню пелетів. Вже є український інвестор, який буде цим займатися. Планується, що доставкою сировини буде займатися лісгосп, а підприємці – лише переробкою та реалізацією. Тож Юрій Ребар вже сам задумується про придбання собі сучасного котла для пелетів і радить місцевим жителям також подумати про це.
За минулий рік збудовано 6,7 кілометра лісових доріг за допомогою найманої техніки. Вони потрібні виключно для вивозки лісу та економії палива. Ця робота буде продовжена і в цьому році, окремі дороги будуть підсипатися щебенем та піском.
Пожежну безпеку лісгоспу забезпечують два пожежних автомобілі ГАЗ-66 і ЗіЛ-130, які мають доволі солідний вік. Наразі на підприємстві прораховують усі варіанти, щоб купити ще один автомобіль. Окрім того існує тісна співпраця із місцевими еменесниками.
- Хоч це і дороговартісно, будемо встановлювати дві вишки із відеоспостереженням, - зазначає директор. - Одна вишка буде змонтована біля контори держлісгоспу та контролюватиме територію від Граддівського лісництва аж до маневицького посту ВДАЇ, інша стоятиме в районі с. Тельчі і перекриватиме Рудниківське, Тельчівське та Осницьке лісництва.
Під час бесіди не оминули питання несанкціонованих приватних пилорам. Юрій Сергійович вважає, що ця проблема є спільною для багатьох служб району, дозвільних та контролюючих органів. Свою ж функцію, яка полягає в охороні лісу, держлісгосп намагається виконувати, ловить крадіїв лісу і накладає на них штрафи, які, до речі, йдуть виключно на рахунки сільських рад. Певний результат вже є. Щоправда, є серйозна проблема із крадіями дерев дуба, ймовірно рівненчанами. Останнього разу їм вдалося зрізати сім дубів. Що цікаво, що злодії беруть лише окрему частину стовбура, близько двох метрів, яка йде на виготовлення бочок. «Злочинці працюють групою, там є особи, які професійно зрізують дерева і такі, які спостерігають за обстановкою. Діють досить нахабно і лише вночі», - говорить Юрій Ребар.
Є в лісгоспі і інші клопоти. Зокрема, запланований зовнішній ремонт основної контори лісгоспу, хочуть відновити контору переробного цеху, бо головна контора надто мала, встановити пластикові вікна та новий котел, аби розмістити частину працівників. Мають намір відновити роботу їдальні, яка не працює кілька років, заасфальтувати ями на території підприємства. Вже трохи почистили острівець, водойми, що знаходяться на території, невдовзі буде зроблений місток до бесідки (на знімку), аби влітку можна було посидіти та відпочити. Ближчим часом мають намір відновити зону відпочинку біля Колківського лісництва (колишня «Рудня») та встановити там магазин «Лісовичок». Восени там вже розчистили ставки і канави.
На балансі державного підприємства перебуває ще й санаторій «Журавка», який розміщений у с. Журавичі Ківерцівського району. Там є грязі для лікування опорно-рухового апарату, а наявна вода по своєму складу ще краща чим Миргородська. Проте з 1998 року заклад не працює. Сьогодні вже йде мова про те, щоб відновити цю здравницю допомогла Європа. Сам лісгосп такої роботи не потягне, адже необхідно вкласти не один десяток мільйонів гривень. А оскільки європейці просто так коштів не дають, нині йде розробка проектів лікувального та житлового комплексів.
Після Революції Гідності більшість українців повірили у те, що в нашій державі можна щось змінити, що можна збудувати країну європейського зразка. Незважаючи на те, що далеко не всі обіцянки дані на Майдані виконуються, не викорінена корупція та є чимало інших негативних суспільних явищ, Юрій Ребар разом із своєю командою щоденною працюють над тим, аби кожен працівник почувався затребуваний, захищеним та соціально невразливим.
|
| Категорія: Добрий господар | Додав: novadoba (29.04.2015)
| Автор: Сергій ГУСЕНКО
|
| Переглядів: 935
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
