Кошики допомагали вижити у скрутні часи
За свій вік житель Граддя Василь Старко сплів до тисячі кошиків із вербової лози.
Василя Івановича знають у Градді, як народного умільця, що вправно плете кошики із вербової лози. Цю справу освоїв уже в зрілому віці, коли цього вимагали обставини. Свого часу працював в Маневицькій райспоживспілці водієм автомобіля ГАЗ-52, доставляючи хліб та інші товари мешканцям району. Та у 2003 році, коли залишився без роботи, постало питання, чим займатися далі, бо на пенсію було ще рано, хоча трудового стажу вистачало. Став більше уваги приділяти домашньому господарству, інколи ходив допомагати сезонним працівникам лісництва різати ділянки. А ще взявся освоювати нове вміння.
- Кошики ще плів мій дід Тадей із Великої Яблуньки, робив їх і нині покійний сусід Петро Бабич, - розповідає Василь Старко. - Тож побачивши, як це робить сусід, зрозумів, що то для мене буде не важко. Звісно, кошики не відразу виходили такі як треба, але з часом навчився.
Нове заняття допомагало триматися на плаву. Що стосується матеріалу, то його у Градді, а загалом і на всій території Довжицької сільської ради вистачає. Верба заполонила усі меліоративні канали, яких у сільраді більше ста кілометрів. Тож головне не лінуватися і восени, коли з верби обпадає листя, або навесні, поки не розіб’ється лоза, заготовити матеріал.
- На один великий кошик потрібно близько 70-80 прутів, але потрібна така лоза, щоб гнулася і не ламалася, - продовжує розмову народний умілець. - Та головне мати терпіння й нехитрі інструменти: плоскогубці, шило й ніж. Якщо є матеріал, то за день можна зробити 3-4 кошики легко. Щоправда, якщо перестараєшся, інколи болять кінчики пальців.
Разом із дружиною Любов’ю Карпівною, яка все життя пропрацювала санітаркою в пологовому відділенні Маневицької ЦРЛ, виховали троє дітей. Ті подарували їм п’ять онуків та п’ять внучок.
Невтомно трудиться подружжя на землі, прикупили китайського тракторця, який допомагає виконувати різноманітну сільськогосподарську роботу, утримують чимале господарство - коня, корову, свиней, кролів та птицю. Та чекало на родину нове випробування – недуга господаря та Василь Іванович тримається бадьоро і навіть запрошував приїздити до нього, аби навчитися плести кошики.
|
| Категорія: Добрий господар | Додав: novadoba (23.03.2015)
| Автор: Сергій ГУСЕНКО
|
| Переглядів: 526
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
