Жителі сіл Костюхнівської сільської ради вже досить тривалий час займаються такою прибутковою справою, як вирощування огірків в тепличних умовах. Одним із першопрохідців у цьому ділі був житель із Костюхнівки Микола Захарчук. Після служби в армії, сівши за кермо вантажівки, пан Микола працював до того часу, поки місцевий колгосп не призупинив свою діяльність. За ті 13 років встиг одружитись, народити із дружиною Оксаною двійко дітей та збудувати на околиці села просторий будинок.
Після розпаду колгоспу місцеві чоловіки почали їздити на заробітки, але Микола не квапився прямувати на Москви, куди його кликали, а спробував зайнятися власною тепличною справою, хоч і не мав уявлення, як-то кажуть, "що то таке і з чим його їдять". Проте заручившись підтримкою своїх знайомих із сусіднього села Собіщиці Рівненської області, які займались вирощуванням огірків, зважився на такий крок.
- Перша моя теплиця була 13 на 28 метрів, - розповідає Микола Захарчук. - Хлопці приїхали, показали, як і що робити, замовили голландське насіння огірків, плівку, потім допомогли накрити теплицю. Один із тих помічників - Олександр Чех - тепер мій кум.
Як зауважив підприємливий чоловік, робота в теплиці не припиняється, практично, цілий рік, але основна морока починається з лютого, коли висівається насіння у стаканчики в розсаднику. На початку березня розсаду висаджують у теплицю. Потім тривають роботи із підв'язування та пасинкування, далі йде прополка. Згодом починається збір вирощеної продукції. Протягом усього цього часу а теплицях потрібно інтенсивно топити, аби підтримувати належну температуру.
- Головне - не проспати, - з посмішкою говорить мій співрозмовник, - бо, якщо проспиш, пропаде вся праця і вкладені гроші. Якщо не дуже холодно, сплю вдома, ставлю будильник і через кожні дві години встаю, аби підкинути дрова. Коли сплю просто у теплиці (а таке буває доволі часто), як холодає, то вмить прокидаюсь сам по собі. Огірки потребують не менше 15 градусів тепла.
Після року тяжкої праці пан Микола отримав свій перший прибуток і розширив теплицю на 10 метрів. Згодом до цієї прибуткової справи долучилися й інші члени родини. Нині разом зі своїми дружиною та дітьми (їх вже п'ятеро), матір'ю Євдокією Андріївною, сестрою Лідою та швагром Геннадієм справляються із трьома теплицями.
Звичайно, доводилося використовувати і хімічні препарати. Однак, мій співрозмовник зауважує, що кожного року його продукція перевіряється в санстанції.
- Цього року робив аналізи у Маневичах, - говорить господар, - то при допустимій нормі нітратів у 400 мл/кг в моїх огірках було лише 160 мл/кг. До того ж, щоразу при торгівлі на базарах та ринках перевіряють продукцію.
Найбільш вигідно для тепличників, коли перші врожаї збираються перед пасхальними святами. Взагалі перші огірки найдорожчі, тож їх намагаються продати у столиці. Через свою дороговизну вони ні в Маневичах, ні навіть в Луцьку не йдуть. Коли стають трохи дешевші, реалізовуються на місцях.
З часом теплиці потребують переобладнання, тож нині Микола Миколайович оновлює одну із них (на фото). Хоча пройшло вже дев'ять років відтоді, як почав займатися цією справою, та обмінюватися досвідом із своїми першими помічниками не перестав, також надає поради односельчанам.
Допомагають батькові одинадцятикласниця Таня, десятикласник Віталій, шестикласниця Марина і навіть п'ятирічний Толік, який може покерувати старшими братами і сестрами. Підростає ще одна помічниця - дворічна Юля.
У господарстві є трактор Т-40, яким обробляють 50 соток городу, тримають коня, корову, іншу живність. Минулого року замінили мікроавтобус на новіший. Окрім усього цього, Микола Захарчук працевлаштований на приватному будівельному підприємстві "Кранбудмонтаж" у м. Добротвір Львівської області водієм. В разі потреби доставляє будівельні матеріали або запасні частини до будівельних кранів.
- Скільки коштів не заробиш, все одно їх завжди не вистачає, адже йдуть на прожиття, ремонти та інші цілі, - говорить пан Микола. - А загалом, все залежить від апетитів. Та, якщо просто поставити теплицю і не прикладати зусиль, то нічого з того не буде. Треба трудитись. У нашому селі вже близько 60 теплиць і кожен рік їх кількість зростає. Замість того, щоб гнути спину на заробітках, заробляємо удома.
|
