Черемський заповідник - гордість нашого краю
19 грудня 2001 року Указом Президента України був створений Черемський природний заповідник, єдиний на Волині.
Цій події передувало створення у 1978 році ботанічного заказника загальнодержавного значення площею 903 га в межах Карасинського лісництва Маневицького держлісгоспу. До речі, черемські токовища глухарів були відомі ще за «польської доби», близько 100 років тому, коли польське бюро з меліорації планувало осушити болотні угіддя.
До створення єдиного у Волинській області заповідника причетні фахівці інституту ботаніки імені Холодного НАН України Т. Андрієнко, О. Прядко, Я. Дідух. До природоохоронної справи доклали зусиль В. Коновальчук, В. Коніщук, М. Химин, П. Ященко, О. Філон, В. Стефановський, С.Борисюк, С. Крищук, О. Мельник, В. Комаров.
Основним діючим органом в заповіднику є науково-технічна рада, до складу якої входять фахівці-зоологи, ботаніки навчальних закладів України, Волині, представники влади та громадськості. На розгляд НТР виносяться питання, які є невід’ємною частиною всіх ланок заповідника: природо-охоронної, науково-дослідної та еколого-просвітницької діяльності. А очолює цю ділянку роботи директор Черемського природного заповідника Степан Пащук, який стояв у витоків його створення. Саме під його опікою розвивається тісна співпраця з науковцями, нових обертів набирає науково-дослідна, природоохоронна робота.
У заповіднику налічується 62 види червонокнижних рослин та 72 види тварин. Найпершим видом рідкісних стала шейхцерія болотна. Ця реліктова рослина пам’ятає мамонтів і печерних ведмедів, отож вона стала символом заповідника. У 1978 році саме за наявності рідкісних угруповань шейхцерії болотної було створено Черемський природний заповідник і болото не осушували. Ця ніжна рослина - уособлення духу стародавньої флори дольодовикового третинного періоду - символізує Черемське болото.
Осоково-сфагнове Черемське болото відіграє важливу роль не лише в збереженні біорізноманіття, а й створюючи неповторний ландшафт із рідкісними видами флори та фауни.
Якби не заповідник, то це болото було б осушене, адже потужність торфу сягає до 10 м, та вчені вважають, що десятиметрові поклади торфу і сапропелю зберігають пори й пилок рослин різних епох. Якщо зробити аналіз всього, що знаходиться в торфових покладах, можна передбачити стан розвитку навколишнього середовища.
Окрім мальовничого ландшафту Черемського, що складається із соснових вологих та сухих борів, сугрудів та мішаних лісів, є чимало різнотрав’я. Пахощі квітів, а восени дубового прілого листя ширяться довкола. Та це й не дивно, адже на території заповідника зростає понад 800 видів вищих судинних рослин та 193 види хребетних тварин. А яка величезна кількість мохів та лишайників! Цікавий світ грибів вабить до себе вчених.
На території Черемського природного заповідника окрім видів занесених до Червоної книги України зростає 6 видів занесених до Додатку Ι Бернської конвенції, до Червоного Списку Міжнародного Союзу охорони природи – 4 види, до Європейського Червоного списку – 3 види, а до Зеленої книги України занесено 12 угруповань.
Працівникам заповідника є що охороняти, берегти та вивчати, а свої напрацювання, результати спостережень вони викладають у щорічному виходить «Літописі природи», якого уже 13 томів. Взагалі матеріалів про заповідник чимало, підготовлено й чекає на видання монографія про заповідник, готова до друку книга «Земля Чірмуса і Оха».
У заповіднику побувало багато відвідувачів - це туристи, вчені, учні й студенти і просто небайдужі до світу краси представники різних регіонів України й зарубіжжя – США, Франції, Швейцарії.
Нашим пращурами з давніх-давен було притаманне бережливе ставлення до природи. Життя в гармонії із нею робить людей добрішими, щирішими. І зовсім не важливо що ці землі не родючі (як от болото), але ми гордимось, що воно єдине, неповторне в усій Європі і охороняється з 2012 року Міжнародною Рамсарською Конвенцією.
|
| Категорія: Криниченька | Додав: novadoba (08.12.2015)
| Автор: Лариса Шевчук
|
| Переглядів: 831
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
