Не знають втоми роботящі руки
На території Годомичівської сільської ради є два сільськогосподарських підприємства, одне із яких СФГ «Росохи», засноване та очолюване 47-річним місцевим жителем Олексієм Ващуком.
Пан Олексій у свій час став випускником другого випуску Маневицького СПТУ-28. Згодом закінчив Маневицький ДТСААФ. По приходу із армії, 13 років відпрацював у годомичівському колгоспі ім. Леніна шофером.
Будучи із технікою на «ти», відчув, що зможе самостійно заробляти своїй сім’ї на прожиття. І в 2001 році взявся обробляти виділені паї (свій та родичів) площею 6 гектарів. Оскільки справа пішла вдало, то у 2004 році звернувся до сільської ради про виділення ще 30 га та отримав по 15 га ріллі та випасу і сінокосу.
З плином часу потуги господарства посилювалися, і в 2006 році Олексій Ващук взяв в оренду ще 40 га випасу. І на сьогодні його фермерське селянське господарство разом із орендою має 85 га землі.
- Торік у господарстві нараховувалось 26 корів, - розповідає фермер, - однак у зв’язку із заборгованістю за молоко Рожищенським сирзаводом, декілька корів змушений був продати. На сьогодні налічується 21 корова, по 6 нетелів і бичків, 15 телят. Та всіх тримати не буду, трохи продам, адже пізні телята слабші.
Рожищенський сирзавод борги за здане молоко повернув, проте заборгував молокозавод м. Дубно. Нині знову здає молоко у Рожище. Там усіх знає, адже почав з ними працювати, коли було лише 3 корови. До речі, жодної корови пан Олексій не купував, а виростив сам. За штучним осіменніям звертався до місцевого спеціаліста Любові Костюк.
СФГ «Росохи» в основному спеціалізується на виробництві молока та м’яса, і більшість вирощеної продукції на полях, а це пшениця, жито, овес, третікале та ячмінь, йде на фураж. Звісно сам би Олексій Олексійович із цим всім не впорався б, тож у штаті є доярка, тракторист, пастух, і бухгалтер. Із техніки, яку лагодить сам Олексій Ващук, має трактор МТЗ-80, автомобіль ЗіЛ, комбайн та увесь реманент, який потрібний для посадку та збору врожаю. Останнього китайського трактора купив, коли картопля була дорога, а в господарстві вона вродила дуже добре. Проте постійно ним працювати не варто, для нього тяжко. Годиться погребти сіно, щось підвезти, посіяти поле. А оскільки ще й без кабіни, то використовується лише літом.
Заробітна плата у працівників можливо і не висока, десь біля тисячі гривень протягом року і до двох тисяч та зерно - в жнива. Однак це постійний заробіток та впевненість у завтрашньому дні. А головне не потрібно залишати сім’ю та шукати кращої долі де інде.
Хоча дружина Тетяна працює землевпорядником, проте разом із чоловіком доїть корів та допомагає в інших справах. Старша дочка Катерина заміжня, син Іван навчається на першому курсі луцького вишу, а найменший - Богдан, хоча ще школяр, хоче бути фермером, як батько. Він уже оволодів усією технікою.
Заговоривши про наболіле, Олексій Ващук констатує, що нині допомога фермерському господарству йде тільки на рівні району, хоча раніше допомогу отримували й з області. Нині ні доїльного апарату, ні дотації за молодняк фермери не отримують, як особисті селянські господарства.
- Кредити намагаюся не брати, - говорить господар фермерського господарства, - однак довелося взяти 50 тис. гривень у 2006 році, коли згоріла стайня і залишилися лише голі стіни. Наразі на хліб з маслом заробляю.
На думку пана Олексія наші селяни повинні знати, за що мають робити на землі ціле літо. І привівши для прикладу ціни 10-11 грн. за один кілограм бичка живою вагою, дивується, що то за ціна?
У літньому таборі СФГ «Росохи» за Годомичами є світло та вода, кошари для молодняка та корів, холодильники для молока від заводів Рожищ та Дубного, а також все необхідне для прожиття. Дуже подобається Олексію Олексійовичу бувати тут вечором, коли навколо жодного звуку, окрім співу пташок.
|
| Категорія: Люди рідного краю | Додав: novadoba (14.08.2013)
| Автор: Сергій ГУСЕНКО
|
| Переглядів: 677
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
