Одинадцятикласники з учасником АТО Максимом Курчиком.
1 вересня – День знань. В цьому році воно пройшло зі сльозами на очах, адже ми всі відчуваємо смуток та біль, пов’язаний із подіями, що відбуваються у нашій державі.
«Незалежність ціною… в життя!» - під таким девізом пройшов урок мужності «Соборна єдина моя Україна» для старшокласників у ЗОШ І-ІІІ ст. с. Прилісне. З почуттям гордості за свій народ, провела його вчитель історії Ірина Михайлівна Скорик.
В актовій залі школи, прибраній в національну символіку України, ми з гідністю заспівали гімн нашої держави (до речі, із рейтингу 193 країн світу ЮНЕСКО визнала перше місце за оригінальність, милозвучність та гармонійне поєднання музичної і текстуальної частин гімну).
Спочатку ми звернулися до історії і пригадали, що Росія на чолі із Путіним принесла сльози і смерть у Молдову (1992р.), Чечню (1994-96, 1999-2009рр.), Дагестан (1999р.), Грузію (2008р.) і нині – в Україну.
Також була сторінка, присвячена героїчному вчинку нашого односельчанина Олександра Полтави, старшого сержанта, командира відділення інженерно-саперної роти 60-го окремого спеціалізованого українського батальйону Миротворчих сил ООН, який загинув у Хорватії 1995 року під час розміновування водонапірної башти.
На уроці стверджувалося, що народ і армія єдині. Були названі імена односельчан та випускників нашої школи, які захищають незалежність нашої держави, перебувають у зоні АТО. Це Максим Ніщик, Ігор Швець, Сергій Клець, Сергій Бас, Юрій Шишолик, Сергій Касян, Віктор Суслик, Олександр Миткалик, Максим Курчик, Михайло Скорик, Ігор Терещенко, Віталій Терещенко, Андрій Метешко, Олександр Ковальчук, Сергій Потоцький,Василь Вакуліч, Віктор Касян, Юрій Кабак, Сергій Борисовець, Костянтин Назарук, Сергій Колбасюк, Андрій Матвійчук, Володимир Романюк, Юрій Козлов…
Нам випала чудова можливість поспілкуватися із Максимом Курчиком, який приїхав у відпустку із зони АТО. Усі присутні в залі із хвилюванням слухали його розповідь про події на Сході країни.
Від імені матерів, які моляться аби їхні сини повернутися живими зі страшного пекла війни, слово мала Галина Скорик.
Також на уроці прозвучали слова молитви за українського солдата, за тих, хто на передовій, декламувалися вірші із закликами всім серцем любити Україну, її мову, єднатися і вірити в те, що процвітатиме довіку наш рідний край. Весь урок супроводжувався вдало підібраними слайдами. Було багато зворушливих моментів, коли на наших очах з’являлися сльози. Ми відчували гордість, що у нас є такі воїни-герої, зрозуміли, що слід вбивати вірус байдужості, допомагати іншим, не боятися брати відповідальність на себе, адже на нас звернені погляди кожного з Небесної сотні та солдат, які поклали свої життя за Україну..
Слава Україні! Героям слава!
|
