Останні бурхливі події в нашій державі нікого не залишили байдужим. Україна, доведена до відчаю повстала. Вийшли на Майдан тисячі молодих людей, яким набридло бути обманутими політиками-брехунами, для яких інтереси народу і держави стоять на порядок нижче за власну вигоду та амбіції.
Молодь завжди йшла в авангарді суспільно-політичного життя в Україні, завжди різко відчувала брехню з боку влади і так само різко реагувала на неї. Так сталося і в листопаді минулого року, коли студентська молодь, відчувши, що влада нахабно обманула їхні сподівання на європейське майбутнє, вийшла на Майдан Незалежності у Києві, а президент дав зрозуміти, що боїться власного народу, силою розігнавши мирних студентів. Це збурило людей. У нас вкрали мрію на краще життя у вільному і справедливому суспільстві.
На майдани по всій країні вийшли не лише прихильники євроінтеграції, там стоять прості люди, яким набридло жити у найбіднішій державі Європи із найвищим рівнем корупції та бюрократії. В Україні без грошей не можна зробити майже нічого: ні лікуватися, ні вчитися, ні влаштуватися на роботу! Хочеш вступити до навчального закладу – плати, хочеш, щоб тобі зробили операцію – плати, хочеш отримати водійське посвідчення – плати, хочеш зареєструвати бізнес – без хабаря не отримаєш ніяких дозволів. І найстрашніше те, що корупція, хабарництво, бюрократія настільки вкоренилися в нашому суспільстві, що здається, так і має бути, що платити треба всім – чиновникам, суддям, прокурорам, міліціонерам, лікарям і навіть священикам! Нам важко жити в такій державі, в державі, де сьогодні відсутня можливість для молоді на гідне працевлаштування та оплату праці. Молоді спеціалісти після закінчення університетів не можуть знайти роботи за фахом, а ті, які працюють, отримують мізерну зарплату. Молодь, позбавлена перспектив, деградує фізично і морально, а це ж цвіт нації, наше майбутнє!
Ми втомилися боятися! Ми боїмося бути закатованими правоохоронцями, ми боїмося померти від підроблених ліків. Журналісти бояться бути побитими і вбитими за чесне висвітлення подій, у нас відсутня свобода слова. У нас забирають свободу думки, у нас купують голоси на виборах, у нас процвітає рейдерство і розкрадають державний бюджет, у нас нечесні судді і прокурори.
Чи хочемо ми жити у такій Україні? Відповідь однозначна – ні! Саме тому молодь так надіялася на підписання Угоди про Асоціацію з Євросоюзом. Євросоюз, на мою думку, – це всього-на-всього чітко визначені правила гри, за якими головною цінністю є життя людини, її честь і гідність. І ці правила виключають корупцію, бюрократію, хабарництво і беззаконня, вони забезпечують високий рівень життя, права і свободи європейців.
Кожне нове покоління є більш розвинутим за попереднє. Морально застаріла влада не очікувала такого піднесення у людей, що повстали у боротьбі за своє майбутнє, за власну державу, де обмежуються права і свободи простих громадян України. Президент не чує свого народу, підвищуючи градус напруги у суспільстві, не реагує, своєчасно адекватно на його вимоги.
Ось тому ми, молоді люди, вийшли на майдани по всій Україні! Ми хочемо жити у європейському суспільстві з його відкритими кордонами, можливістю самоствердження і задоволення власних амбіцій. Ми боремося за право жити у громадянському суспільстві, де найвищою цінністю є життя людини, її честь і гідність. Ми боремося за справедливу і чесну владу, яка дбає про свій народ. Ми боремося за вільну, сильну і квітучу державу, за наше майбутнє. Ми боремося за Україну!
|
