У колгоспах була така посада «польовий» - людина, яка слідкувала, щоб з колгоспних полів ніхто нічого без накладної з контори не брав. Колгоспний польовий мав у своєму розпорядженні коня. Їде на підводі, люди його постійно зупиняють.
- Добрий день, Петровичу, можна капусти виписати?
- Тпру, ще не виписують.
- Добрий день, Петровичу. Коли солому вже будуть давати?
- Тпру, в суботу зранку.
І кінь так навчився, що тільки почує «Добрий день», сам уже стає. Коли колгоспи розпалися, кінь дістався одній доярці. Мусила здати його на м'ясо, бо селом не можна було проїхати. Тільки-но хто скаже «Добрий день», кінь зупиняється і стоїть п’ять хвилин, а тоді знову рушає.
[size=12]Змолола?
Продав чоловік корову. Гроші віддав жінці, а собі залишив 300 гривень і заховав у мішку з пшеницею. Маючи заначку, чоловік кожен день був п’яним, отож жінка вирішила змолоти пшеницю сама.
Щоб пересвідчитись, яке зерно в мішку, розв’язала його, всунула руку в пшеницю, знайшла гроші. Поїхала до млина. Під вечір повертається додому. Чоловік уже проспався, побачив, що немає мішків із зерном, біжить назустріч жінці і кричить:
- Що змолола? 300 гривень змолола?
[/size]
|
