Статті
Меню сайту
Форма входу
Рубрики
Привітання до свят [15]
Святкуємо [79]
Офіційно [408]
Вісті з державної адміністрації [50]
Районна рада інформує [49]
Управління Пенсійного фонду інформує [25]
Районний центр зайнятості інформує [30]
З прокуратури району [44]
Міліцейський кур'єр [48]
Соціальний захист [90]
Повідомлення з РАЕС [44]
Абетка здоров'я [59]
Материнка [125]
Криниченька [38]
Добрий господар [49]
Молодіжна палітра [50]
Спорт [105]
Люди рідного краю [200]
Село і Люди [29]
Інтерв'ю до ювілею [4]
З редакційної пошти [72]
Творчість наших читачів [75]
На суботній добривечір [124]
Оголошення та реклама [21]
Пошук
Наше опитування
Як Вам наш сайт?
Всього відповідей: 189
Погода
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вітаю Вас, novadoba · RSS 17.08.2017, 06:54

Головна » Статті » На суботній добривечір

Несказанне…
Новорічно-різдвяні свята для мене особливо радісні, адже 31 грудня день народження мого синочка Артемка, а напередодні Різдва народилась моя мама Наталія. Найдорожчим людям я присвячую ці поетичні рядки.

Несказанне…

Я рідко так тобі писала, мамо,
Й в душі знайшлася крапелька того,
Між нами що лишилось несказанним.
Сьогодні я скажу тобі його.

Матусю мила, рідна й незрівнянна,
Завжди і всюди ти була права.
В моїх думках звучить твоя осанна
І обпікає, наче кропива.

Пече в душі лиш розуміння того,
Що все не вічне і кінець один…
Я стану вартою здоров’я твого,
Не будеш ти ображена ніким.

Я вдячна Богу, що я маю маму
Таку красиву, з щирістю в очах,
Та це я зрозуміла лиш з роками,
Тримаючи дитину на руках.

Сьогодні я із вдячністю й пробаченням
Кажу, що віддано тебе люблю.
Ти, мамо, справді, завжди мала рацію.
Тепер я кожен подих твій ловлю.

Сьогодні день врочистий і зимовий,
В який нам доля маму дарувала.
Я дякую тобі, що з болем і любов’ю
Ти нам завжди і всюди пробачала.

У цей різдвяний, добрий, світлий час
Прийшла в життя найкраща в світі жінка.
Безцінним скарбом стала ти для нас,
Тобі ж дарую серця половинку…

Я так люблю тебе!

Присвячується сину Артемкові

Я так люблю тебе, не можу налюбитись!
Ти подарунок від моєї долі,
На тебе я не можу надивитись,
З тобою я не відчуваю болі.

З тобою вогник в грудях загорівся,
Маленький, теплий, раз і вже на вік.
Здається, тільки щойно народився ‒
Вже третій зустрічаєш Новий рік,

Вже втретє пальчиком обводиш квіти,
Що Дід Мороз намалював на склі,
Давно уже ти вмієш говорити
І вчиш вже по-англійськи кольори.

Синочку мій, ти в мене незвичайний,
Й твоя поява, як чарівний сон.
З'явився ти у час передріздвяний,
В житті моїм створивши рубікон.

Здається тільки вчора... Вже ‒ три роки.
Так і життя невпинно пролетить.
Та я з тобою, з кожним твоїм кроком,
За ручку тепленьку тримаю кожну мить,

Щодня нове щось у тобі ловлю…
І як могла раніш без цього жити!?
Синочку мій, я так тебе люблю!!!
Тобою я не можу налюбитись...
Категорія: На суботній добривечір | Додав: novadoba (19.01.2016) | Автор: Оксана Кушко
Переглядів: 41 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Copyright "Новадоба"" © 2013
Зробити безкоштовний сайт з uCoz