Статті
Меню сайту
Форма входу
Рубрики
Привітання до свят [15]
Святкуємо [79]
Офіційно [408]
Вісті з державної адміністрації [50]
Районна рада інформує [49]
Управління Пенсійного фонду інформує [25]
Районний центр зайнятості інформує [30]
З прокуратури району [44]
Міліцейський кур'єр [48]
Соціальний захист [90]
Повідомлення з РАЕС [44]
Абетка здоров'я [59]
Материнка [125]
Криниченька [38]
Добрий господар [49]
Молодіжна палітра [50]
Спорт [105]
Люди рідного краю [200]
Село і Люди [29]
Інтерв'ю до ювілею [4]
З редакційної пошти [72]
Творчість наших читачів [75]
На суботній добривечір [124]
Оголошення та реклама [21]
Пошук
Наше опитування
Як Вам наш сайт?
Всього відповідей: 206
Погода
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вітаю Вас, novadoba · RSS 29.03.2024, 17:42

Головна » Статті » На суботній добривечір

Оберегом є власноруч вишита ікона


Руслана Пилипчук за фахом психолог, але дуже захоплюється вишиванням. Власноруч вишита ікона Волинської Божої Матері є оберегом їхньої родини.

Жінка зізнається,що до 23-24 років в руки голки взагалі не брала, а навчила її вишивати колега із дитсадка «Веселка», що в райцентрі, Орися Степанівна. Перша її робота - рушник,який обрамляє ікону,теж вишиту власноруч. Пані Руслана зізнається, що має ще одне захоплення – в’язання гачком, любов до якого прищепила бабуся. Їй настільки сподобались бабусині роботи (простині,наволочки), що батько із циганської голки зробив гачок,а бабця вже вчила в’язати. Пізніше освоювати техніку в’язання допомагали книжки,журнали. Дуже клопіткою і довгою роботою було орнаментування рушника,бо потрібно щоб і хрестики в одну сторону лежали,і щоб робота навиворіт була акуратно зроблена, та ще й вишивалось нелегко на домотканому полотні( на ньому тяжче виконувати роботу,аніж на купленому).
Найвагомішою роботою Руслани Анатоліївни є вишита ікона Волинської Божої Матері (на знімку). Жінка мріє вишити бісером оклад до ікони, але поки що все «впирається» у фінансове питання.
Свої роботи майстриня не продає,вишиває тільки для себе і на замовлення для знайомих, приміром рушник на весілля. Її син та донька мають вишиванки, виготовлені люблячою мамою. Не так давно вишила сорочку і для себе.
Зараз має нову роботу – вишиває рушник білими атласними нитками, тобто двостронньою низанкою. Але займатися такою справою - дороге задоволення, адже ціни піднялися: до прикладу, один моточок ниток коштує 20 грн.,відріз полотна на рушник – до 60 грн.
Свою майстерність у вишиванні Руслана Анатоліївна передає свої доньці Ірині. Вишивання жінка трактує як спосіб самозаспокоєння та релаксації, воно добре впорядковує думки, вносить у них ясність.
Категорія: На суботній добривечір | Додав: novadoba (06.07.2015) | Автор: Іванна Соломанчук
Переглядів: 430 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Copyright "Новадоба"" © 2013
Зробити безкоштовний сайт з uCoz