Статті
Меню сайту
Форма входу
Рубрики
Привітання до свят [15]
Святкуємо [79]
Офіційно [408]
Вісті з державної адміністрації [50]
Районна рада інформує [49]
Управління Пенсійного фонду інформує [25]
Районний центр зайнятості інформує [30]
З прокуратури району [44]
Міліцейський кур'єр [48]
Соціальний захист [90]
Повідомлення з РАЕС [44]
Абетка здоров'я [59]
Материнка [125]
Криниченька [38]
Добрий господар [49]
Молодіжна палітра [50]
Спорт [105]
Люди рідного краю [200]
Село і Люди [29]
Інтерв'ю до ювілею [4]
З редакційної пошти [72]
Творчість наших читачів [75]
На суботній добривечір [124]
Оголошення та реклама [21]
Пошук
Наше опитування
Як Вам наш сайт?
Всього відповідей: 189
Погода
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вітаю Вас, novadoba · RSS 17.08.2017, 06:55

Головна » Статті » На суботній добривечір

Ой, роде наш красний

Першого дня Великодня у райцентрівському ресторані «Україна» зібралося майже сто чоловік – діти, онуки, племінники, сестри 80-річного ювіляра Івана Горайчука. Хоча це всього-на-всього лише половина розлогого роду Горайчуків по лінії прадіда Дениса, який до Другої світової війни проживав у с. Градиськ, був призваний на фронт і загинув у 1944 році.
Сиротами залишилося шестеро дітей. На біду ще й наприкінці війни згоріла хата, не було що їсти. Мати Олена була в розпачі. Але світ не без добрих людей, та й діти привчені до праці з раннього дитинства.
У середині 1950-их Іван був призваний в армію. Повернувшись додому після трирічної служби, вирішив шукати кращої долі на Донбасі. Аби відправити сина у далеку дорогу, мати продала стару клуню.
У Донецьку хлопець влаштувався на заводі електричних опор. Вночі працював, а вдень навчався на шофера. У 1959 році дали йому стару, нікому не потрібну автівку, яка давно стояла під парканом автобази. Іван її самостійно відремонтував і почав працювати. Через декілька років він уже був заправським водієм, кермував МАЗи, КамАЗи. Їздив по всьому Радянському Союзу. Вийшовши на пенсію, продовжував працювати, тепер уже механіком в автопарку на фірмі сина Анатолія.
Саме Анатолій Іванович зініціював, аби ювілей батько відсвяткував на рідній Маневиччині.
Подружжя Горайчуків після початку АТО переселилося до Києва. Дружина Івана Денисовича Галина Віталіївна родом із Вінничини, але завжди охоче відвідує малу батьківщину чоловіка.
Зустріч із чисельною ріднею, хвилюючі спогади про пережите, сердечні зичення ювіляру створювали щемну атмосферу зв’язку поколінь, гордості за причетність до великого талановитого й роботящого роду. З усіх пісень найурочистіше звучала «Ой, роде наш красний», особливо приспів, який так відповідав дійсності:
Ой, роде наш красний,
Роде наш прекрасний,
Не цураймося, признаваймося,
Бо багацько нас є …
Розповіла працівникам редакції про ювіляра і цікаве сімейне торжество племінниця Івана Денисовича Ганна Романюк, за що ми їй щиро дякуємо. А ще вітаємо Ганну Філімонівну з прийдешнім днем народження і зичимо усіляких гараздів.
Категорія: На суботній добривечір | Додав: novadoba (16.05.2016) | Автор: Алла БУБНЮК
Переглядів: 31 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Copyright "Новадоба"" © 2013
Зробити безкоштовний сайт з uCoz