Народила дітей мати,
Дала всім освіту,
А вони порозбігались
По цілому світу.
Хто в Туреччину поїхав,
В Росію, до Штатів,
Залишилась стара ненька
Сама в старій хаті.
То сусідка забігає,
То вірна подруга,
Як потрібна якась поміч –
Буде допомога.
Але якось стара ненька
Тяжко захворіла,
А сусідка поїхала
До дочки і сина.
Подруга живе далеко,
Десь пішла із хати,
Нема кому хворій мамі
І ліки подати.
І надумала матуся
До Бога молитись:
«Святий Отче, дай сил мені
Від хвороб зцілитись.
І щоб я могла пожити,
Внучаток діждати,
І зустрінути їх радо,
Як зайдуть до хати».
Враз відчула: стало краще
І сили з’явились.
Встала ненька і Господу
Ще раз помолилась:
«Не відходь від мене, Боже,
Та побудь зі мною,
Залишили мене діти
На старість самою.
Щоб до ранку дотягнути,
В соцслужбу дзвонити,
І когось вони послали -
Я ще б могла жити».
Валентина ТУБОЛЬЦЕВА-
ФІЛІМОНОВА,
смт Колки.
Матусі
Мамо, матусю рідненька,
Сонце моє і тепло,
Знаю, хоча я маленький,
Зміряти можу добро.
Те, що, як ніжний промінчик,
Світить мені повсякчас,
В серці моєму пагінчик
Виросте з нього в свій час.
Мамо, матусю рідненька,
Казко і пісне моя!
Стиха встаєш ти раненько,
Тільки ясніє зоря.
Скільки ж то в тебе турботи!
Все до ладу привести.
Хочеш - всілякі турботи
Буду з тобою нести.
Мамо, матусю, для тебе
В мене - найкращі слова.
Миру і чистого неба,
Будь же, матусю, жива.
Любов БОРИЧЕВСЬКА,
смт Маневичі.
|
