Живе з любов’ю до квітів, до людей і до Бога
Завжди біля кожної сільської хати цвіли квіти, веселили око й душу яскравою красою. Такі двори не тільки прикрашають оселі, а й свідчать, що в них живуть хороші, працьовиті люди, які хочуть бачити світ у веселих барвах. Достойне носити звання «Двір зразкового порядку» обійстя жительки Колодій Софії Терещук. Палісадник перед її будинком з ранньої весни до пізньої осені буяє різноквіттям – у дворі ростуть троянди, тюльпани, петунії, ромашки, півонії…
– Без квітів моє життя було б нудним і нецікавим, – каже Софія Йосипівна, – адже вони додають йому яскравих барв. Хоча й наробитися біля них треба! Однак, якщо піклуватися про квіти, доглядати і головне – любити їх, то вони це відчувають і милують око ще більшою красою.
Народжена у день весни 8 березня, пані Софія ще змалку закохалася у квіти. Її мама працювала техпрацівницею у школі, і дівчинка часто бачила, як вона поралася на шкільній клумбі. Батько Йосип Герасимович – інвалід Великої Вітчизняної війни, повернувся з фронту без однієї руки, тож ще малою вона була привчена до праці на землі і нині вдячна батькам за цю науку. По закінченню Житомирського професійно-технічного училища легкої промисловості влаштувалася на Луцький меланжевий комбінат і одночасно проходила бухгалтерські курси. Згодом працевлаштувалась у Костюхнівську сільську раду бухгалтером, потім секретарем, але коли народилась малеча, змушена була шукати роботу у рідному селі – до виходу на заслужений відпочинок працювала техпрацівницею у школі. І ось уже вісім років разом з чоловіком Олександром, який у минулому був радіологом-екологом агропромислового управління РДА, присвячують себе дітям та онукам, яких у них нині четверо, та газдують на матінці-землі.
І дійсно, двір Терещуків одразу привертає до себе увагу: лад скрізь – і на полі, і у хаті, і на подвір’ї. Знаходиться багато поціновувачів і квіткового розмаїття. Звичайно, уся ця краса вимагає багато часу, уваги й зусиль. Але господиня не шкодує сили, бо отримує від свого квіткарства неабияке задоволення.
- Я підбираю у клумби квіти так, щоб був нескінченний період квітування до глибокої осені, — розповідає квітникарка. — Коли вони весною починають зацвітати, ми оживаємо разом з ними.
А ще Софія Йосипівна - щаслива мама. Старша донька Оксана працює в Кузнецовську медсестрою у стоматологічному кабінеті, має власну сім'ю. Син Олександр з дружиною живе поруч у новозбудованому будинку, він – перевізник, курсує маршрутом Кузнецовськ-Рівне. На їхньому подвір’ї теж панує казкове царство квітів, там вже господарює невістка Оксана. Близнята Андрій та Михайло здобули спеціальність автокранівника і працюють в Білорусії на будівництві атомної станції. Коли діти та внуки здорові й щасливі — це найбільше щастя для матері.
Так і живе ця жінка — з любов’ю до квітів, до людей і до Бога.
|
| Категорія: На суботній добривечір | Додав: novadoba (30.05.2016)
| Автор: Людмила ВЛАСЮК
|
| Переглядів: 366
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
