Нещодавно пройшла міжнародна наукова конференція «Перша світова війна на Волині», організаторами якої виступили управління культури Волинської ОДА, Генеральне консульство Республіки Польща в Луцьку, наукові інституції України та Польщі, Маневицькі РДА, районна та селищна ради, Волинський обласний та Маневицький краєзнавчі музеї. Участь у конференції взяли 25 представників з Польщі та науковці з різних куточків України, серед них 16 професорів, 32 кандидати історичних наук, п’ять директорів обласних музеїв, працівники архівних та музейних установ, студенти, краєзнавці. Після пленарних та секційних засідань учасники конференції побували на відкритті Пам’ятного хреста воїнам Першої світової війни на Камінь-Каширщині (на знімках). У той час, коли на Сході країни тривають бої за незалежність нашої держави і ми вже віддаємо шану новим героям, впорядкували та освятили масове поховання солдат, полеглих у боях 1916-1917 років на Червищанському плацдармі поблизу сіл Рудка-Червинська та Нові Червища. Там поховано 3 тис. воїнів (6 братських могил та одне санітарне поховання), серед яких багато українців, які служили в складі австро-угорських та російських військових формувань. Професор СНУ імені Лесі Українки Ярослав Шабала відзначив, що сьогодні, коли нависла загроза війни в Україні, потрібно збиратися поблизу таких місць, аби поглянути у минуле і не допустити його повторення у майбутньому. Вже від початку Першої світової фронт пройшов дорогами Волині та Полісся. Тут точилися жорстокі кровопролитні бої – Червищанський плацдарм, що розміщувався на лівому березі річки Стохід, був створений наступальними діями російської армії, якій протистояли австро-угорські та німецькі союзні війська. Протяжність його по узбережжю – понад 8, а вглиб ворожої оборони – до 3 кілометрів і протримався він до весни 1917 року. Загинули тисячі воїнів обох армій. Як відзначив директор Маневицького краєзнавчого музею Петро Хомич, доля європейських держав вирішувалась тут. Нині плацдарм продовжують досліджувати – по його периметру знайшли понад 50 фрагментів фортифікаційних споруд, ліній оборони, понад 100 могильників і розшифрували понад 80 могильних плит. У межах плацдарму вже виявили 9 масових поховань, а кількість полеглих достеменно невідома. На думку Ярослава Шабали, це місце претендує на меморіал європейського рівня, куди може прийти та вклонитися громадянин кожної європейської держави. Чин освячення, а також літію за загиблими воїнами Першої світової війни здійснили представники УПЦ КП та Римо-католицької церкви. Петро Микитович висловив щиру вдячність директору ДП «Маневицьке ЛГ» Володимиру Радіону, його колективу, працівникам Новочервищанського лісництва на чолі з головним лісничим Віталієм Пащуком, які доклали чимало зусиль для благоустрою братських могил на Червищанському плацдармі. Незабутні враження отримали учасники конференції від Костюхнівського меморіального комплексу, музею Центру діалогу «Костюхнівка» (директор Ярослав Гурецькі). Науковці, зокрема, побували на кладовищі польських легіонерів. Саме тут, під Костюхнівкою, 4-7 липня 1916 р. у кровопролитній битві здобувалась незалежність Польщі легіонерами Юзефа Пілсудського під час наступу російських військ в межиріччі Стиру і Стоходу. Шквал емоцій викликала екскурсія до 12-метрового човна-довбанки. Професор археології Ягеллонського університету Анджей Кола висловив бажання привезти сюди студентів, аби ті змогли вивчити на практиці консерваційний процес деревини. Петро Хомич відзначив, що хоче залучити європейську спільноту до збереження поліського моноксила. Протягом століть історія неодноразово переплітала долі українців і поляків. Сьогодні ми знаходимося ближче один одного – кожен зі своєю історією, священною пам’яттю і з пошаною до своїх героїв.
