Від Першої світової війни нас відділяє століття. Знаємо ми про неї мало, хіба що час від часу згадуємо про переможний «Брусиловський прорив» - операцію військ російського Південно-Західного фронту проти австро-угорської та німецької армій, проведену під командуванням генерала від кавалерії Олексія Брусилова з 4 червня (22 травня) до 20 вересня (07 вересня) 1916 року від Луцька до Чернівців. Населені пункти нашого району у той час стали частиною театру бойових дій. За твердженням старожилів с. Боровичі, в урочищі Стачин, що знаходиться біля Стиру в напрямку с. Годомичі, на початку червня 1916 року полеглими вояками була вкрита вся земля, «трупів лежало, як снопів у жнива». Про події вікової давнини у Боровичах сьогодні хіба що нагадують гільзи від снарядів з чітким карбом VW1916, які виорюються під час обробітку полів. А 12 травня ц.р. село сколихнула новина: приїхали італійці, які шукають місце загибелі свого родича під час Першої світової війни. На допомогу несподіваним гостям прийшов історик Олесь Клиш, який свого часу зробив кілька наукових розвідок про події 1914-1916 років у селах Боровичі та Грузятин. Через перекладача Олесь Андрійович та працівники сільради дізналися, що брати Джорджо, Габріелє і Мауро приїхали із курортного містечка Тренто, що розкинулося біля підніжжя Альп, аби віднайти місце загибелі рідного брата їхнього діда Августо Луцілло Віезі – солдата 94 Тірольського піхотного полку 29 піхотної дивізії. Для родини Віезі загибель Августо була великою трагедією, пам'ять про нього передавалася із покоління в покоління. У Віденському військовому архіві віднайшлася інформація, що піхотинець Віезі загинув 11 червня 1916 року під час форсування річки Стир. Через 100 років нащадки бравого італійського вояка приїхали вклонитися місцю його загибелі. На їхнє прохання отець Петро Яночко із хористами відслужив поминальний молебень, освятив пригорщу землі, яку в хустинці гості забрали в далеку Італію. А тихими водами Стиру попливли червоні троянди, як згустки крові полеглих у жорстокій, невиправданій війні, бо ж будь-якій кривавій бійні нема виправдання.