ВІД ПУСТУЮЧИХ ЗЕМЕЛЬ ДО ВРОЖАЙНИХ ПОЛІВ - Офіційно - Статті

Програмою «Підтримка політики регіонального розвитку України», що фінансується Європейським союзом на території Маневицького та Володимирецького районів, реалізується проект «Розбудова сільськогосподарської діяльності Маневицького району Волинської області та Володимирецького району Рівненської області за рахунок підтримки регіональних програм покращення ґрунтів і просвітницької діяльності серед населення», який триватиме 28 місяців. 2 жовтня 2014 року відбулося підписання грантового контракту між Маневицькою районною радою та Європейською комісією. - Ми активно співпрацюємо з Волинською та Рівненською філіями державної установи «Інститут родючості ґрунтів України», які проводять ретельні дослідження наших земель, - говорить голова районної ради Людмила Веремчук. - Кислі ґрунти займають 76% маневицьких земель. Ситуація з підкисленням ґрунтів набула загрозливого характеру не лише через економічні втрати сільського господарства, але й через небезпеку знищення значних земельних площ. Це спонукало районну владу до розробки регіонального проекту. Його мета – покращення родючості ґрунтів і стимулювання сільськогосподарської діяльності населення. Проект проходитиме за участю Рівненської АЕС, яка має величезні запаси вапнякового шламу. Маневицький та Володимирецький райони межують між собою і віднесені до зони спостереження атомної електростанції. В рамках проекту передбачається придбання спеціальної техніки для перевезення та внесення шламу у грунт. Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми, становить 420257 євро, в тому числі Грант ЄС – 376424 євро. Вапнування, яке повинно здійснюватися кожні 5 років, докорінно поліпшить родючість кислих ґрунтів, підвищить врожай сільськогосподарських культур. В цьому переконують науковці Волинської філії ДУ «Інститут родючості ґрунтів України», які розробили ряд презентаційних матеріалів, що використовуються в навчальній, інформаційно-просвітницькій роботі серед жителів територіальних громад Володимирецького та Маневицького районів щодо необхідності хімічної меліорації кислих ґрунтів. У школах працюватимуть гуртки, проводитимуться конкурси-захисти науково-дослідних робіт членів малої академії наук з охорони родючості ґрунтів. Це дасть змогу набути школярам елементарних знань в галузі ведення сільського господарства. - У 16 сільських радах Маневицького та в 12 Володимирецького районів проведено навчальні семінари-тренінги на тему «Вапнування ґрунтів – шлях до його оздоровлення». Планується охопити всі територіальні громади, - розповідає тренер пілотного проекту Микола Пацаманюк. – На території нашого району поширені ґрунти, які мають здатність окислюватися: дерново-слабо, середньо-підзолисті (одні з малородючих ґрунтів, які характеризуються низьким вмістом гумусу та бідністю на поживні елементи), піщані та глинисто-піщані, лучні болотні ґрунти та торфовища і тому потребують оздоровлення. Вапнування - найважливіша умова підвищення врожайності на кислих ґрунтах та ефективності внесення мінеральних добрив. Вже відібрано і відправлено з обох районів на аналіз 1500 проб ґрунту у Волинську та Рівненську філії ДУ «Інститут родючості ґрунтів України», по 50 з кожної сільської ради. В рамках проекту передбачається вапнування на двох експериментальних полігонах, на яких попередньо проводиться агрохімічне обстеження ґрунтів. В обох районах це земельні ділянки загальною площею по 628 га в одному масиві: на Маневиччині – це землі, що знаходяться на території Годомичівської та Старосільської сільських рад, у Володимирецькому районі - Городецької сільської ради. Площа кислих ґрунтів, які потребують вапнування, у Маневицькому районі становить 18034 га або 76,3%, у Володимирецькому - 24063 га або 91,2%. Якщо характеризувати кислотність ґрунту в розрізі сільських рад Маневиччини, то сильно-кислі ґрунти знаходяться у Новорудській сільській раді, де рівень pH сягає 4,1-4,5. Середньо-кислі грунти - у Карасинській, Серхівській, Галузійській, Цмінівській, Куликовичівській сільських радах – pH 4,6-5. У Городоцькій, Прилісненській, Троянівській, Оконській, Лісівській, В.Ведмезькій, Костюхнівській, В.Осницькій, Красновільській сільських та Маневицькій селищній радах переважають слабокислі грунти - pH 5,1-5,5. Інші землі територіальних громад близькі до нейтральних. Найкраща ситуація у Старосільській та Четвертнянській сільських радах, де рівень pH становить 6,1-7. У цих землях є глинистий покрив, який нейтралізує кислотність ґрунту. Координацію виконання Програми здійснюють менеджери проекту Віталій Шпак та Олена Розумняк. - Приємно те, що люди позитивно сприймають наші семінари-тренінги, і вже є зацікавлені у внесенні вапнякового меліоранту на особистих селянських господарствах, - говорить Віталій Миколайович. – Що стосується земель експериментального полігону, то ці землі обиралися безпосередньо у зв’язку з тим, що там постійно ведеться обробіток ґрунту, і для того, щоб протягом реалізації проекту показати людям, що вапнування – це дійсно ефективно. Нещодавно ми мали зустріч з експертом з моніторингу грантової програми ЄС «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» французом Бернаром Венделем, агрономом з 40-річним досвідом, який наголошував на тому, що цей проект дає можливість значно покращити родючість ґрунтів і урожайність полів зокрема. Він обрав три найважливіших проекти, які реалізуються в Україні, включивши до трійки і нашу програму вапнування. Агрохімічне обстеження земель з метою подальшого удобрювання задля зменшення кислотності через використання субпродуктів АЕС - результат значного поліпшення сільськогосподарського виробництва та економічного розвитку району. Зараз ми очікуємо на результати аналізів проб ґрунту, разом з якими буде розроблена і методична рекомендація з розрахованою дозою вапна, мінеральних та органічних добрив. Адже кожна культура має свій оптимальний показник pH, наприклад: картопля – 4,6, пшениця – не менше 6. Можна вапнувати кар’єрним вапняком, вапном негашеним, доломітом та вапняним шламом, що утворився під час очищення та пом’якшення води на РАЕС, якого накопичено 120 тис. тонн. Крім того, що у ньому 70% вмісту карбонатів, він також багатий на органічні сполуки, які теж впливають на родючість ґрунту. Переконатись в ефективності вапнування можна на землях ТзОВ «Хайберрі», де в минулому році було внесено 3000 тонн меліоранту і кислотність їхніх ґрунтів вже понизилася на одну одиницю. Наша годувальниця матінка-земля за клопітке ставлення до неї неодмінно віддячить стабільними врожаями сільськогосподарської продукції. Це, безумовно, вплине і на покращення здоров’я населення, збільшення доходів та соціального статусу селян. А ще вапнування – це своєрідний протирадіаційний засіб, який зменшує рівень цезію і стронцію в ґрунті. Використання дешевих місцевих вапнякових матеріалів дозволить значно знизити затрати на хімічну меліорацію, що сприятиме більш ефективному застосуванню добрив, зростанню родючості ґрунтів і їх продуктивності. Тож перспектива така: за допомогою хімічної меліорації підвищити врожайність земель, аби через декілька років навіть пустуючі сьогодні площі радували око щедрими врожаями.
1 2 3 4 5 Категорія: Офіційно \| Додав: novadoba (19.08.2015) \| Автор: Людмила Власюк
Переглядів: 552 \| Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0

Зробити безкоштовний сайт з uCoz