Статті
Меню сайту
Форма входу
Рубрики
Привітання до свят [15]
Святкуємо [79]
Офіційно [408]
Вісті з державної адміністрації [50]
Районна рада інформує [49]
Управління Пенсійного фонду інформує [25]
Районний центр зайнятості інформує [30]
З прокуратури району [44]
Міліцейський кур'єр [48]
Соціальний захист [90]
Повідомлення з РАЕС [44]
Абетка здоров'я [59]
Материнка [125]
Криниченька [38]
Добрий господар [49]
Молодіжна палітра [50]
Спорт [105]
Люди рідного краю [200]
Село і Люди [29]
Інтерв'ю до ювілею [4]
З редакційної пошти [72]
Творчість наших читачів [75]
На суботній добривечір [124]
Оголошення та реклама [21]
Пошук
Наше опитування
Як Вам наш сайт?
Всього відповідей: 189
Погода
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вітаю Вас, novadoba · RSS 21.11.2017, 20:30

Головна » Статті » Офіційно

Знайдений човен – пам’ятка національного значення

Науковці з усієї України зїхалися до Маневич, аби дослідити і вивчити історію стародавнього човна, знайденого в річці Стир.
Його виявили поблизу с. Старосілля, у водних плесах річки Стир місцеві рибалки Володимир Сачковський та Михайло Ісаков. За допомогою екскаватора та підйомного крану, який надав підприємець Петро Міцевський, за сприяння директора Маневицького краєзнавчого музею Петра Хомича його було піднято на берег. Ширина човна – 75 см, висота – 95 см, товщина борту – 7-8 см, а глибина сягає до одного метра. Дослідити і вивчити історію судна, яке тимчасово знаходиться в одній із водойм у райцентру. Прибули майже в повному складі працівники відділу реставрації з національного заповідника «Хортиця», архітектори та краєзнавці з Сум та Луцька. Були зняті проби на радіовуглецевий аналіз, адже надзвичайно важливими є питання збереження човна - справжньої знахідки для України. У Волинському краєзнавчому музеї є таких дві: одна до 5 метрів, інша – 7 м. Вони належать до 17-18 ст.
Те, що дванадцятиметровий тисячолітній красень залишиться у Маневичах – це однозначно. Про це йшлося під час засідання круглого столу у краєзнавчому музеї, на якому вирішувалася подальша доля човна. Валерій Нефьодов відзначив, що за розмірами, формою та слідами обробки цей човен сягає часів розвиненого Середньовіччя. Досить цікавою знахідкою є долото, яке лежало на дні судна, на якому є клеймо, що вже дозволяє датувати 16 – початок 17 століття. Перше писемне використання довбанок, для військових походів зафіксовано грецькими джерелами у 2 та 4 ст. н.е.. Свого часу на таких човнах-однодеревках козаки виходили в море.
На продовження теми Юрій Мазурик, член національно спілки краєзнавців України, цитує працю імператора Костянтина Багрянородного, який описує водний шлях з Києва до Константинополя, де прослідковується схожість суден із знайденим човном. Юрій Михайлович наголошує на конструктивній особливості довбанки: схожості корми і носа.
- Саме на цих місцях, є така ймовірність, були члени екіпажу судна, які керували ним під час руху, - говорить науковець. – Це давало можливість, не розвертаючи човна, міняти його напрямок, що мало вагому перевагу у воєнних походах. Така конструкція набула поширення серед річкових суден в басейні Дніпра. В книзі «Опис України» детально характеризуються човни козаків, коли вони готувалися до військового морського походу: як виготовляли їх і, зокрема, спосіб керування. Думаю, в результаті дослідження це буде визначено, як еволюцію розвитку суднобудування в Дніпровському басейні.
Свої пропозиції щодо побудови окремого павільйону для човна, проведення його консервації, реставрації висловили архітектор-експозиціонер Олександр Антонець, директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк, головний архітектор Маневицького району Сергій Товпаш.
Директор Маневицького краєзнавчого музею Петро Хомич відзначив, що привабливо і цікаво для туристів човен проглядався при в’їзді в селище Маневичі, зважаючи, що поруч проходить міжнародна траса.
Валерій Нефьодов заспокоїв присутніх, які хвилювалися за долю експоната в зв’язку з наближенням зими, що морози не впливають на стан збереженості деревини, навіть більше, замороження позитивно діє на подальшу консервацію, зменшує деформацію об’єкта.
Насамкінець була створена наукова рада, яка й забезпечуватиме хід консервації та реставрації дивовижної знахідки. Зрозуміло, на все це потрібні чималі кошти і час: носова частина човна пошкоджена, на боковій частині тріщина до трьох метрів. Те, що вистояло під землею тисячу років, у людських руках може зруйнуватися за рік. Тому слід подбати про збереження цієї пам’ятки національного значення, аби наші нащадки могли милуватись стародавнім човном, яким відправлявся в похід, можливо, сам гетьман Петро Сагайдачний із запорозькими козаками.
Категорія: Офіційно | Додав: novadoba (02.11.2015) | Автор: Людмила Власюк
Переглядів: 54 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Copyright "Новадоба"" © 2013
Зробити безкоштовний сайт з uCoz