У День святого Миколая я разом з головою районної ради Людмилою Веремчук та начальником служби у справах дітей РДА Наталією Скороход, котрі традиційно їхали з подарунками для юних маневичан, я відвідала в інтернатні заклади області. Таких дітей у районі сьогодні шестеро: кругла сирота Галинка Мороз із с. Рудники виховується у відокремленому дошкільному відділенні «Сонечко» Крупівського навчально-реабілітаційного центру, Богдан Киричик (батьки якого живуть у с. Галузія, але позбавлені батьківських прав) – у Володимир-Волинській спеціалізованій школі-інтернаті, а позбавлені батьківської опіки Дмитро і Валентина Ярощуки із с. Череваха, Надія і Раїса Левчишини із с. Годомичі – у Головненській спеціальній школі-інтернаті. У Головно подарунки від святого Миколая повезли керівник апарату райдержадміністрації Олександр Коробчук та завідувачка сектору з питань опіки і піклування служби у справах дітей Людмила Карпюк. У Ківерцях нас зустріли як добрих старих знайомих. Керівник закладу Галина Хижняк, коротко розповівши про життя своїх 56 маленьких підопічних, поділилася проблемою, пов’язаною з нашою Галочкою (на знімку): дитину нікому забрати на десятиденні канікули. Якщо у інших дітей є родичі, то у Галі нема нікого. Пропонувалися різні варіанти, але є одна важлива причина, яку треба враховувати: у дівчинки серйозна серцева патологія. Тож поки дорослі шукають вихід із становища, Галя радісними криками зустрічає всіх, хто приносить їй подарунки. «У цій групі виховується десять діток чотирьох-п’яти років. Всіма ними верховодить Галя», - посміхається вихователька. А дівчинка вже вгощає своїх друзів цукерками і просить приїжджати ще. У Володимирі-Волинському нас чекала несподіванка: Богдан декілька днів назад відправився у Сполучені Штати Америки. «Минулоріч у США їздило семеро наших вихованців, - розповідає заступник директора з виховної роботи. – Богдана і ще одного хлопчика цьогоріч запросили вдруге. Це означає, що їх можуть усиновити і вони стануть громадянами США». Педагог розповіла, що в останні роки багато вихованців знайшли других батьків за океаном. Коли одного з них запитали, чи хоче він їхати до Америки, у відповідь почули не по-дитячому розсудливе: «Я бачу, як важко живеться моїм братам. Тому надіюся, що звідти, ставши на ноги, я їм обов’язково допоможу». Позбавлені виховання в сім’ї, діти рано дорослішають. Ні вихователі, ні друзі не можуть замінити їм батька-матері. Вони покладаються лише на себе і вдячні всім, хто підтримує їх у цьому неспокійному світі. Завітали ми й у сім’ю полеглого у зоні АТО військовослужбовця Олександра Деркача із с. Довжиця, Людмила Веремчук вручила подарунки (на знімку). Мама Олена із синочком Сашком дякувала за подарунки, які цього дня вони отримала від багатьох благодійників району.
