Судилося так, що наш край двічі у ХХ столітті ставав театром воєнних дій, тут розгорталися стратегічні операції могутніх армій великих держав. В історичних довідках і документальних збірниках про Першу світову війну можна відшукати чимало добре знайомих для полісян теперішніх географічних назв. Це не випадково. Адже у червні – липні 1916 р. ліси й болота Волинського Полісся стогнали від вибухів снарядів, а все живе довкола нищили хмари куль. На території Волинського Полісся під час Першої світової війни в двох місцях було випробувано хімічну зброю – на околиці села Чорниж Маневицького району та на заплавах річки Стохід на Червищанському плацдармі. Апогеєм протистояння стала відома бойова операція – Брусиловський (Луцький, Калединський) прорив. У великій мірі можна стверджувати, що доля Франції, Італії, Польщі, Росії та інших європейських держав в Першій світовій війні вирішувалась саме тут – серед поліських лісів, боліт, річок та озер. У лісах довкола населених пунктів ще й досі видно сліди окопів і бліндажів, ще збереглись укріплення та бетонні доти, які тягнуться аж до Пінська. Серед заплав Стоходу біля села Червища сховався цілий форт, а в селі Тоболи Камінь-Каширського району, в урочищі П’ятихатки, збереглись фортифікаційні споруди – доти. Після Луцького прориву на Волинських землях з’явилися російські військові цвинтари, зокрема, у Маневицькому районі біля церкви с. Троянівка та на південно-східній околиці села й в урочищі «Камінь» с. Чорниж. Є ряд кладовищ, де в братських могилах похоронені австрійські, німецькі та російські солдати і офіцери, наприклад, у с. Троянівка Маневицького району та с. Тоболи Камінь-Каширського району. У багатьох населених пунктах на місці колишніх військових поховань виріс ліс. 4-7 липня 1916 р. на лінії від села Костюхнівка до села Оптове перша, друга і третя бригади польських легіонів чинили запеклий опір майже втричі численнішій російській армії. У ході запеклих боїв загинуло близько двох тисяч поляків, котрих було поховано в різних регіонах Волині. Тоді з’явилися польські військові кладовища в Костюхнівці, Маневичах, Троянівці, Вовчицьку, Черську, Грузятині, Карасині та Ковелі. На автотрасі Луцьк-Ковель в селі Свидники Ковельського району ось уже майже 100 років стоїть пам’ятник, установлений на честь німецьких солдатів, які загинули на Україні в роки Першої світової війни. За цей час багато пам’ятників було знесено – Сталіну, Леніну, а цей скромний солдатський обеліск залишився як символ християнської шани до полеглих. Невблаганний час стер із лиця землі багато могил, де знайшли вічний спочинок солдати різних армій. Лишень поляки про своїх не забувають. Кожного року на початку листопада польські харцери приїжджають у Костюхнівку, аби впорядкувати могили та вшанувати пам'ять полеглих. Запаливши вогонь Незалежності, після освячення везуть до Варшави на площу Пілсудського до могили Невідомого солдата, щоб назавжди закарбувати в історії бій, який у сусідній державі вважають початком боротьби за Незалежність. До сторіччя Першої світової війни Маневицьким краєзнавчим музеєм проводиться певна робота. Створено розділ експозиції «Перша світова війна – трагедія людства», є наміри встановити діораму (панораму) «Брусиловський прорив – 1916». Готова до видання монографія «Перша світова війна на Волинському Поліссі, в межиріччі Стиру та Стоходу». Досліджуються та обстежуються пам’ятки Першої світової війни, які зафіксовані на території населених пунктів Волинського Полісся, всі вони заносяться у державний реєстр. Пора нагадати світові про події які проходили на теренах Волинського Полісся під час Першої світової війни. І на солдатських кладовищах необхідно розмовляти не лишень про минуле, а й думати про майбутнє, про майбутнє без воєн.
