Колишній міліціонер частує своїх гостей екологічно чистими лимонами
Гадаю, ніхто не сперечатиметься з тим, що наше здоров’я напряму залежить від того, що ми їмо. Досить часто шукаємо корисні вітаміни в заморських фруктах, вирощених далеко за межами України, про походження яких достеменно нічого не знаємо. Колишній міліціонер, який нині знаходиться на заслуженому відпочинку, маневичанин Дмитро Фальчук доводить, що чужоземні плоди можна вирощувати і в нас та радувати ними своїх рідних. Гордістю любителя садівничої справи є лимонні дерева, які плодоносять.
- Мій батько Степан Семенович дуже любив садівничу справу, - розповідає пан Дмитро. - В Гораймівці у нього був найбільший садок, в якому сам садив, вирощував і прищеплював дерева. Ця любов та батькові вміння передалися мені. На жаль, на моїй присадибній ділянці в Маневичах садка виростити не можливо із-за заболоченої місцевості, тому, як через рік-два коріння дерев підгниває.
Вирощувати лимони пан Дмитро почав 16-17 років тому після поїздки на Рівненщину, де проживає його рідна сестра Аня. У неї вперше побачив, як на вулиці біля будинку ростуть лимонні дерева. Вона й дала перші настанови по їх вирощуванню.
Два із трьох саджанців, привезених із Рівненщини прийнялися. Тримаючи зв’язок із газетою «Зелений календар», Дмитро Степанович навчився їх прищеплювати. І через декілька років дерева почали плодоносити. Сьогодні саме вони є старожилами в будинку. А взагалі з того часу їх з’явилось близько десяти штук, з яких чотири цьогоріч почнуть цвісти вперше.
- На одному із лимонів було до сорока плодів, - ділиться своїми досягненнями господар. – Вони трішки більші за ті, що продаються в магазинах та й, напевно, корисніші. Ніхто не вірить, що в домашніх умовах можна такі виростити, поки не побачать їх на власні очі.
На моє прохання пан Дмитро розповів, як можна виростити у власній оселі це тропічне диво. Необхідно взяти щепу із плодоносного дерева і посадити її в невелику ємність, щоб два листочки заходили в землю, та накрити банкою відповідного розміру. Поливати в міру необхідності, щоб земля була трішки вологою. За рік часу буде видно ростиме дерево чи ні. Потім необхідно пересадити деревце в трохи більший горщик, через рік-два у горщик - розміром з відро, і останній раз - у ємність на 2 відра. Наша погода із весни до осені цілком підходить, аби лимон жив на вулиці, головне встигнути перенести рослину в будинок до перших осінніх заморозків. Найкраще підживляти курячим послідом. Для цього відро посліду залити водою і дати перебродити 10 діб. Потім літру такого розчину розвести десятьма літрами води і підживлювати. Поливати влітку 2-3 рази, взимку 1 раз на тиждень.
За словами Дмитра Степановича лимонне дерево цвіте 3-4 рази на рік і кожного разу зав’язуються плоди. Під час цвітіння на вулиці тримається дуже приємний запах, на який злітається велика кількість бджіл. Найкраще дерево плодоносить у віці 5-10 років. На вулиці запилюється саме, а в домашніх умовах за допомогою ватки господар переносить пилок із чоловічої квіточки на жіночу. Плід виростає за дев’ять місяців, набираючи жовтого забарвлення. Якщо його в цей час не зірвати, знову зеленіє, впадаючи у своєрідну сплячку, і через два місяці вдруге жовтіє. На смак домашні лимони не такі кислі, як куплені, і трішечки солодші. Аби людям було більш зрозуміло, варто порівняти на смак огірок, вирощений на грядці і в теплиці.
Ще одне незвичайне дерево – лавровий лист ¬– з’явилося в оселі у 1993 році після поїздки господаря із доньками на відпочинок у Крим. Там під численними деревами лаврового листа було висмикнуто кілька пророслих шишок із пагінцями, які невдовзі оселилися у будинках пана Дмитра та його сусідів.
- Перших два роки лавровий лист практично не ріс, а потім набрав ходу і вигнався аж під стелю, - говорить Дмитро Фальчук. – Дерево цілий рік стоїть зеленим. Часом, коли закінчується куплений лист, рвемо і кидаємо його в суп. Воно гарно очищує повітря, а ще говорять, що це дерево оберігає оселю від блискавки. Щоб з’явився характерний запах, необхідно потерти листок пальцями.
Нині чоловік втілює бажання виростити і справжній ананас. Рослина знайшла прописку у будинку рік тому, і вже за три роки повинен з’явитися великий ананас.
Незабаром вирощена на підвіконнях будинку розсада помідорів буде пересаджена в теплицю. Це ще одне із занять родини Фальчуків. Розсади вистачає як для власних потреб, так і для друзів та знайомих. І в цій справі Дмитро Степанович також вразив своїх знайомих. Три роки тому він виростив помідор сорту «Волове серце», плоди якого зазвичай важать 300-500 гр., вагою 1 кг 100 гр.
Із чотирьох сортів винограду, який, на відміну від садових дерев, прижився дуже добре готують домашні вина та компоти, які також багаті на різноманітні вітаміни.
- Щоб посадити та виростити будь-яку рослину, потрібно мати позитивну енергетику, злій людині ніколи не вдасться цього зробити, - переконаний Дмитро Фальчук.
|
| Категорія: Абетка здоров'я | Додав: novadoba (03.04.2014)
| Автор: Сергій ГУСЕНКО
|
| Переглядів: 527
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
