У двадцятилітнього медика під опікою - півтисячі людей
Робота сільського фельдшера нелегка, бо доводиться і вдень, і вночі, за будь-якої погоди поспішати на виклики. І не кожному ця ноша під силу. Однак молодий спеціаліст Богдан Гомель, який зі студентської лави потрапив у сільський ФАП с. Криничне, не побоявся труднощів і кожного дня, долаючи відстань у вісім кілометрів, поспішає на допомогу людям.
Проживає він у с. Хопнів Ківерцівського району, але не вважає це перешкодою на шляху до своєї мрії - бути корисним людям. Нині близько півтисячі чоловік знаходиться під його опікою.
Вибрати професію Богданові допомогла старша сестра, яка після закінчення медичного закладу працювала у військовому госпіталі. Тож, одержавши шкільний атестат, хлопець вступив до Ківерцівського медичного коледжу.
- Коли закінчив навчання, то чекав, що мене направлять на роботу. На жаль, у нашій країні проблематично з працевлаштуванням, особливо для тих, хто ще не має досвіду. Минуло декілька місяців, а розподілення так і не було. Тоді вирішив шукати роботу самостійно. Саме так я дізнався, що в Криничному потрібен фельдшер, - розповідає Богдан.
Навряд чи знайдеться сьогодні на селі професія, відповідальніша за сільського фельдшера. Тут необхідні зібраність, витривалість, здатність адекватно діяти, якщо виникне, не дай Бог, якась кризова ситуація. А ще — почуття відповідальності, тактовності, уміння співчувати. Адже люди різні, до кожного треба знайти підхід.
- У ФАПі на обліку перебуває близько 100 дітей віком до 18 років, четверо малят – до одного року, більшість хворих — люди пенсійного віку, - розповідає фельдшер. - У перші дні селяни трохи насторожено ставилися. Мовляв, молодий. Та поступово почали довіряти.
Приміщення ФАПу знаходиться у центрі села. Усередині затишно та комфортно, на підвіконні - квіти. Про це дбає молодша медична сестра Ірина Єфімчук.
За щоденними турботами минають робочі будні молодого фельдшера, який мріє понад усе, аби швидше закінчилась війна. А я собі думаю: чи багато з його ровесників змогли б взяти на свої плечі відповідальність не тільки за себе, а ще й за півтисячі громадян? І не тільки справитись з цією роботою, а ще й завоювати серед людей шану і повагу? У двадцять років. Мабуть, одиниці.
|
| Категорія: Абетка здоров'я | Додав: novadoba (28.03.2016)
| Автор: Людмила ВЛАСЮК
|
| Переглядів: 547
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
