Думка стати медиком у Галини Ліщук зародилася ще у дев’ятому класі. Та батьки, які не хотіли вірити, що дочка вже подорослішала, тоді її не відпустили. Тож лише після одинадцятого класу вона вступила в Ківерцівське медучилище за держаним замовленням.
- Відразу ж після закінчення навчання у ФАПі рідного села з’явилось вакантне місце, тож про здобуття професії лікаря питання відпало, - говорить Галина Михайлівна. - Робота дуже подобається. Навіть попри те, що повноцінних вихідних та відпусток практично не маю й є чимало хворих, які турбують і вдень, і вночі. Намагаюся докладати усі зусилля, не рахуватися із часом, аби допомогти сельчанам.
Хоча село доволі і велике, та у першочерговому списку сільської медички перебувають чотирнадцять дітей до року та шість вагітних жінок. Раз на місяць до ФАПу приїздить бригада із Старочорторийської амбулаторії, в складі якої сімейний лікар та лаборант. Тож комарівцям можна проконсультуватися у лікаря та на місці здати аналізи. При ускладненнях хворих направляють в амбулаторію с. Ст. Чорторийськ, або в Маневицьку ЦРЛ.
Як і всі сільські медзаклади, комарівський не вирізняється наявністю сучасної апаратури, проте необхідним інвентарем та ліками для надання першої невідкладної допомоги він забезпечений. Хоча заклад потребує косметичного ремонту (грошей цьогоріч не виділили), однак має цілком пристойний вигляд.
Пані Галина разом із чоловіком Сергієм, Комарівським сільським головою, виховують трійко доньок - Марію, Іванку і Аню, які здебільшого є маминими помічницями. А роботи у власному господарстві вистачає, адже тримають дві корови, коня, птицю та мають чимало землі.
Застосовуючи усі свої вміння, лагідне слово, разом із своєю помічницею – санітаркою Людмилою Город Галина Михайлівна щодня приходить на порятунок тим, хто потребує її допомоги.
|
