Залізодефіцитні анемії – це патологічний стан, що характеризується зниженням вмісту гемоглобіну внаслідок дефіциту заліза в організмі при порушенні його надходження, засвоєння або патологічних втрат. За даними експертів ВООЗ, у 20% населення світу виявлено залізодефіцитну анемію або прихований дефіцит заліза. Аналогічна тенденція відмічена і в Україні. Серед факторів ризику виникнення анемії особливу увагу привертають такі, як зростання показників виявлення анемії у жінок під час вагітності, підвищення питомої ваги патологічних пологів, активне використання антибактеріальної терапії дітям першого року життя, незбалансоване харчування певних груп дітей, суттєве зростання захворювань органів травлення у дітей. Клінічна картина характеризується блідістю шкіри, слизових оболонок, сухістю, пігментацією шкіри, потовщенням ділянок шкіри колінних і ліктьових суглобів, дистрофією волосся та нігтів. Також характерні карієс зубів, зниження апетиту, зміна смаку та нюху, ангулярний стоматит («заїди»), розлади травлення, голубі склери, підвищена збудливість, дратівливість, поступове відставання в психомоторному й фізичному розвитку, стомлюваність; у дітей старшого віку – головний біль, запаморочення, непритомність. При фізичному навантажені відмічається задишка, сердцебиття, тенденція до зниженого артеріального тиску. Діти з анемією часто хворіють гострими інфекціями дихальних шляхів, кишковими інфекціями. Запізніла діагностика і лікування спричиняють поглиблення дефіциту заліза і тяжкі розлади. Велике значення в діагностиці залізодефіцитної анемії мають дані лабораторних досліджень. Обов’язковим є здача аналізу крові дітям 9-місячного віку та щорічне дослідження при нормальних показниках крові. Одним із простих тестів на виявлення залізодефіцитного стану є симптом бітурії (рожеве забарвлення сечі після вживання червоних буряків). Лікування анемії залежить від показників лабораторних досліджень та призначається лікарем. У раціоні хворих на анемію повинні бути крупи, м'ясо яловичини, печінка, курага, чорнослив, сушені яблука, шипшина. В жіночому і коров’ячому молоці міститься однакова кількість заліза ( 0, 5 г в 1 л ), але із коров’ячого молока засвоюється організмом 10%, а з жіночого – до 50 % заліза. Профілактика залізодефіцитних станів повинна починатися з профілактики дефіциту заліза у дівчат та жінок репродуктивного віку. У дітей раннього віку профілактичне значення мають природне вигодовування, раціональне введення прикормів, прогулянки, масаж і гімнастика, а також профілактика рахіту.
|