Статті
Меню сайту
Форма входу
Рубрики
Привітання до свят [15]
Святкуємо [79]
Офіційно [408]
Вісті з державної адміністрації [50]
Районна рада інформує [49]
Управління Пенсійного фонду інформує [25]
Районний центр зайнятості інформує [30]
З прокуратури району [44]
Міліцейський кур'єр [48]
Соціальний захист [90]
Повідомлення з РАЕС [44]
Абетка здоров'я [59]
Материнка [125]
Криниченька [38]
Добрий господар [49]
Молодіжна палітра [50]
Спорт [105]
Люди рідного краю [200]
Село і Люди [29]
Інтерв'ю до ювілею [4]
З редакційної пошти [72]
Творчість наших читачів [75]
На суботній добривечір [124]
Оголошення та реклама [21]
Пошук
Наше опитування
Як Вам наш сайт?
Всього відповідей: 206
Погода
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вітаю Вас, novadoba · RSS 03.05.2024, 14:57

Головна » Статті » Добрий господар

Теплична справа по-серхівськи


Ще до пасхальних свят в магазинах та на ринках з’явилися перші врожаї огірків, вирощені у тепличних господарствах району. Сьогодні в багатьох селах є чимало завзятих господарів, що опанували цю прибуткову справу. Першопрохідцями ж у Серхові стала молода сімейна пара - Сергій та Ірина Савоніки.
Аби чим раніше виростити перші смачні огірки, робота молодих тепличників із Серхова розпочалась ще в кінці зими. З перших днів лютого взялися протоплювати приміщення розсадника, де за декілька днів у 1700 пластикових склянки висадили насіння огірків сорту «Амур». Вже за місяць розсаду пересадили у теплицю.
- Цьогоріч ранніми огірками нікого не здивуєш, бо надворі рання весна і досить тепло було на вулиці. А от рік тому в кінці березня ще лежав сніг і вже були огірки. Було незвично - на дворі сніг, а я з теплиці виходжу в шортах, - говорить, посміхаючись молодий сільський трудівник Сергій Савонік. - Загалом огірками ми почали займатися 4-5 років тому. Спочатку до цієї справи долучилася моя дружина Ірина, перейнявши досвід у сельчан сусіднього села Рівненської області Більська Воля, де вже тоді було чимало таких господарств. Згодом до роботи підключився і я. Консультувалися з фахівцями, питали поради у людей, які мали вже певний досвід у цій справі, а також черпали інформацію з Інтернету.
Теплицю молода сімейна пара майструвала разом, окрім водогрійного котла, який допоміг виготовити зварювальник. Тож весь процес вирощування огірків «від а до я» знають назубок.
В теплиці господарі використовують як повітряне, так і водяне опалення. Безпосередньо від котла нагрівається повітря у теплиці. Водяним опаленням нагрівають ґрунт. Спочатку землю фрезують, після чого роблять по одному рядку, шириною близько 70-80 см на відстані 1,1 м. В грядках ручним ралом формують маленькі борозни, куди кладуть трубки на парове опалення. Далі справа техніки - котел гріє воду, а два циркуляційні насоси ганяють її по трубах. Після того, як кілька днів топиться котел, земля від трубок нагрівається і над ними висаджується розсада. Коли розсада приживається, виставляється механізований крапельний полив. У теплиці над топкою стоїть п’ятикубова бочка з водою, яка за ніч до ранку нагрівається до потрібної температури.
До речі, пан Сергій зізнався, що саме з Інтернету дізнався як правильно поливати огірки. Виявляється їх краще поливати частіше, але менше часу, так, щоб розслини вспівали «випивати» воду.
Після початку використання крапельного зрощення огірки починають підтягуватися, разом із ними починає рости і зілля. Аби його позбутися, господарі використовують агроволокно (чорний поліетиленовий матеріал, що не пропускає світло), яке кладуть у міжряддя. А для того, щоб із зілля була користь, йому дають трішки підрости і лише тоді застеляють плівку, аби перегнивши додатково підживлювало ґрунт.
- В перший рік вирощування огірків окупилися лише витрати, - продовжує ділитися досвідом Сергій Савонік. – Проте перша теплиця була значно меншою. Сьогодні вона займає 7,5 сотки. Зазвичай вистачає власних сил, та певні роботи допомагають проводити родичі. Якщо використовувати працю найманих працівників, то з однієї теплиці прибутку майже не буде.
Пан Сергій зізнався, що ніколи з дружиною не рахували скільки виростили продукції, тож назвати точну кількість врожаю навряд чи зможе. Огірки збувають в селі, возять у Прилісне, Маневичі та Луцьк. Дальші ринки поки що не освоювали.
Після закінчення збору врожаю, що, як правило, припадає на середину літа, подружжя сіє гірчицю, використовуючи її як сидерат. Коли гірчиця виростає в пояс, на зиму по ній розкидають гній і фрезерують. Це добра профілактика різноманітних хвороб.
Хоча теплиця і приносить чималий прибуток та цього недостатньо, аби фінансово впевнено почуватися цілий рік. А тому після сезону огірків Сергій та Ірина, як і більшість тутешнього люду поспішають у ліс по гриби та ягоди, адже ці місця славляться лісовими багатствами.
Категорія: Добрий господар | Додав: novadoba (27.05.2014) | Автор: Сергій ГУСЕНКО
Переглядів: 916 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Copyright "Новадоба"" © 2013
Зробити безкоштовний сайт з uCoz