Статті
Меню сайту
Форма входу
Рубрики
Привітання до свят [15]
Святкуємо [79]
Офіційно [408]
Вісті з державної адміністрації [50]
Районна рада інформує [49]
Управління Пенсійного фонду інформує [25]
Районний центр зайнятості інформує [30]
З прокуратури району [44]
Міліцейський кур'єр [48]
Соціальний захист [90]
Повідомлення з РАЕС [44]
Абетка здоров'я [59]
Материнка [125]
Криниченька [38]
Добрий господар [49]
Молодіжна палітра [50]
Спорт [105]
Люди рідного краю [200]
Село і Люди [29]
Інтерв'ю до ювілею [4]
З редакційної пошти [72]
Творчість наших читачів [75]
На суботній добривечір [124]
Оголошення та реклама [21]
Пошук
Наше опитування
Як Вам наш сайт?
Всього відповідей: 206
Погода
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вітаю Вас, novadoba · RSS 29.03.2024, 04:07

Головна » Статті » Криниченька

45 років працює в лісі

45 років у Карасинському лісництві ДП «Маневицьке лісове господарство» трудиться майстром лісу Євстафій Хаїнський. За цей час лісівник встиг побувати на різних посадах, а тому свою роботу знає досконало і нині у свої 65 уміло виконує поставлені завдання.
Народився пан Євстафій у с. Раковці Любомльського району, яке розміщувалося за кількасот метрів від кордону з Польщею. Якщо сьогодні шукатимете це село на карті – не знайдете, бо його вже давно не існує. Колись воно було польським поселенням, де мешкало лише чотири українські сім’ї, які у 1952 році переселили у сусіднє село Терехи, а поляків відправили до Польщі. А про місце народження Євстафія Костянтиновича нагадує хіба що відмітка у паспорті.
Зі всіх сторін Терехи оточував ліс, тож було чимало і лісівників. Це було першою передумовою, чому молодим парубком пішов навчатися лісовій справі. Зіграло роль і те, що в Любомлі на той час було лише два середні спеціальні навчальні заклади – щойно відкритий Шацький лісовий технікум і Любомльське медучилище. Мати радила сину стати медиком, а батько пропонував вчитися на лісника. Син пішов за порадою батька.
Після Шацького лісового технікуму відразу був призваний в армію. Після проходження служби попрямував у обласне управління лісового господарства за призначенням. Було два вільні місця, одне з них у Карасинському лісництві тоді ще Городоцького лісгоспу (до квітня 1986 року), де і працевлаштувався 14 грудня 1970 року.
- Тоді працівників в лісництві трудилось значно більше, - згадує Євстафій Костянтинович. - Було два об’їзди, які ділились на обходи, все лісництво займало площу 7102 га. Спочатку я працював техніком-лісоводом, у підпорядкуванні мав 4 майстри лісу. Займався відводами, посадкою лісових культур, охороною лісу та іншими лісогосподарськими роботами. Траси на Любешів ще не було, а лише до Карасина. Добре пам’ятаю, як перший автобус до Карасина прийшов 30 грудня 1970 року. На Кухів Груд, де знаходився мій об’їзд, їздили через Лишнівку, бо прямої дороги ще не було. Була ще дорога повз Замостя через урочище Гвоздець, але там машиною не проїдеш. О 9-ій ранку виїжджали з бригадою машиною і лише опівдні потрапляли на роботу.
У 1990 році пана Євстафія призначили лісничим Карасинського лісництва, яке вже знаходилося у складі Маневицького держлісгоспу. Це був період, коли у лісництві не вистачало спеціалістів, в тому числі і бухгалтера. До того ж замість грошей видавали купони, зарплати робітникам платити було нічим, а їхній штат - понад сорок чоловік. Не було і сучасної техніки, як тепер. Бензопилою Дружба-4 можна було спилювати і крижувати деревину, а вже подовжню різку та різку сучків нею не робили. Був ще трелювальний трактор на гусеничному ходу. Та, незважаючи на тодішні труднощі, справився, ще й на почесну дошку за радянських часів потрапив.
- Лісових культур у 1960-их роках насадили багато, використовуючи всі незручні землі, тож роботи у лісі вистачало, - продовжує лісівник. - То прочистка, то освітлення, то прорідження. Але фактично колись працювали на склад. Ставили складометри в лісі, куди клієнти приїжджали в основному по дрова, яких за рік реалізовували дуже багато. Брали і колгоспи, і населення здебільшого із Рожищенського та Любешівського районів.
Після 1996 року Євстафій Костянтинович у зв’язку з хворобою змушений перейти на менш відповідальну посаду. Став спочатку старшим техніком, а невдовзі, коли був створений лісопункт і відділили головне користування від лісництв, став майстром по лісозаготівлях. Розробляв лісосіки, відповідав за технологію розробки, за техніку безпеки, за забезпечення бригад паливно-мастильними матеріалами тощо. Так працював до 2008 року, поки знову лісозаготівлі передали на лісництва, тож з того часу став майстром лісу, яким працює і до нині.
- Ліс у лісництві знаю як своїх п’ять пальців, - впевнено говорить пан Євстафій. - Звісно, що він змінився, підріс. Спочатку, коли ростуть молодняки, це не так помітно. А вже у віці 50 і більше років стає помітно, як товщає. Нині, коли перестали проводити санітарні рубки, ліс трохи ожив. Раніше садили ліс по 11 тис. саджанців на 1 га. Зараз садять 8,8-9 тис. саджанців, а вже через 80 років треба, щоб на гектарі залишалося при нормальному насадженні 500-600 дерев. Уявіть, скільки протягом 80 років рубками потрібно вийняти дерев. Перший рік йде освітлення і прочистка – формується склад насадження, виймається другорядна порода. Далі йде прорідження і так далі.
Нелегка та виснажлива праця у лісі не завадила чоловікові створити міцну і велику сім’ю. Разом із дружиною Ольгою Омелянівною народили і виховали вісьмох синів і доньку. Збудували власний дім і допомогли звести оселі трьом синам, які залишилися проживати у Карасині. Батькову справу продовжує син Сергій, який працює в Черемському природному заповіднику майстром лісу, до речі, саме там, де у далекому 1971 році свій перший ліс садив Євстафій Костянтинович.
- Коли перебуваю в тих місцях, звісно, що отримую задоволення, адже там залишилась частинка мене. І ліс зберігся там дуже добре, - говорить пан Євстафій.
Нині у штаті Карасинського лісництва, окрім лісничого Володимира Ремінського, працюють його помічник, шість майстрів лісу, майстер по відправці деревини. Є дві лісорубні бригади по три чоловіки, чого, за словами пана Євстафія, для заготівлі цілком вистачає, є 2 трактори МТЗ-82, 4 бензопили «Штіль». Загалом, повне забезпечення. Хлопці із заготівельних бригад, де працює і старший син пана Євстафія Олександр, нормально заробляють і мають стаж. Жалкує батько, що його син Костя, який теж закінчив Шацький лісовий технікум і лісотехнічний виш, у свій час не захотів працювати у лісі і нині працює на фірмі у Львові.
Обхід Євстафія Костянтиновича у 1183 га розтягнувся на 12 кілометрів від Серхова до Нової Руди. Старається його обходити ногами, щоб краще знати ситуацію. Взагалі обов’язки у майстра лісу солідні, тож доводиться викладатися на повну, аби все було так, як потрібно: і ліс ріс, і порядок в обході був, і наглядна агітація була оформлена належним чином. Тож усім цим щоденно займається, а мовчазний ліс у знак подяки за працю дарує гарний настрій.
Категорія: Криниченька | Додав: novadoba (24.05.2016) | Автор: Сергій ГУСЕНКО
Переглядів: 551 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Copyright "Новадоба"" © 2013
Зробити безкоштовний сайт з uCoz