Напевно, всім відомо,
Що ліс – найкращий друг:
І людям, і звірятам
Завжди приємно тут.
Його стрункі берези
І величавий дуб,
Ялинки гостроверхі
Нам спокій віднайдуть.
А сосни ароматом
Заповнять все навкруг,
Калина, горобина –
Лікують від недуг.
У ліс цей, наче в казку,
Заходиш навесні,
Коли птахи щебечуть
На різні голоси.
По-своєму зозуля
Кує: «Ку-ку, ку-ку…»
І кожен з нас вчуває:
«Вам довгого віку!»
А соловейко в гаю
Чарівним голоском
Висвистує, співає –
І квітне все кругом.
Ну, як же не любити,
Ну, як не берегти
Оці дари природи,
Що дані на віки?!
|
