Середа, 09.07.2025
Мій сайт
Меню сайту
Категорії розділу
Привітання до свят [15]
Святкуємо [79]
Офіційно [408]
Вісті з державної адміністрації [50]
Районна рада інформує [49]
Управління Пенсійного фонду інформує [25]
Районний центр зайнятості інформує [30]
З прокуратури району [44]
Міліцейський кур'єр [48]
Соціальний захист [90]
Повідомлення з РАЕС [44]
Абетка здоров'я [59]
Материнка [125]
Криниченька [38]
Добрий господар [49]
Молодіжна палітра [50]
Спорт [105]
Люди рідного краю [200]
Село і Люди [29]
Інтерв'ю до ювілею [4]
З редакційної пошти [72]
Творчість наших читачів [75]
На суботній добривечір [124]
Оголошення та реклама [21]
Міні-чат
200
Наше опитування
Як Вам наш сайт?
Всього відповідей: 207
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Берегиня домашнього вогнища


Власне щастя Тетяна Косько із Черевахи вбачає у великій дружній родині, адже сама виросла у сім’ї, де виховувалось дев’ять дітей. Залишившись сиротою по закінченню школи (батьки відійшли у Вічність в один рік), по-особливому цінувала родинний затишок.
- Ще із шкільних років я мріяла стати кухарем, - зізнається Тетяна Іванівна. – Опанувавши цю професію в Колківському ВПУ, повернулась в рідне село, працювала в шкільній їдальні. Звичайно, так не вистачало материнської ласки, мудрої батьківської поради. Наша рідненька матуся, Віра Карпівна завжди була для мене прикладом і жінки, і господині, і взірцем материнства.
В Черевасі зустріла Тетяна свою долю. Маючи свій, хоч і невеличкий будиночок, нині тішаться з Олександром п’ятьма дітками. Саме її вважають найкращою в світі мамою Дмитро та Тамара, Олечка та Андрійко і найменший Іллюша. 30 квітня відсвяткували його шестиріччя, і пані Тетяна вкотре подякувала Богу за порятунок синочка, а ще, звісно, людям в білих халатах.
- Оглядаючи місячного Іллюшу, наша медичка Олена Шава звернула увагу на шуми в серці, - вертається в минуле моя співрозмовниця. – Надзвичайно вдячна їй, а ще медпрацівникам нашої ЦРЛ, Луцької обласної дитячої лікарні, та найбільше – хірургу Київського інституту дитячої кардіології та кардіохірургії Іллі Ємцю. Дуже хвилювалась під час операції. Тоді й подумалось, що недаремно так назвала сина, і саме пан Ілля стане його рятівником.
Звичайно, права народна мудрість, яка стверджує, що якого пальця на руці не вріж, - болить однаково. Так і материнське серце болить за кожною дитиною. Та інвалідність Іллі вимагає більше турботи та опіки, постійного лікування. Цьогоріч він з нетерпінням очікує 1 Вересня, коли піде в школу. А поки тішиться веселими забавами з друзями та домашнім улюбленцем, вірним охоронцем садиби Джеком.
- Я щаслива, коли в сім’ї все добре, коли чується радісний сміх дітей, поруч коханий чоловік, - каже Тетяна Іванівна. – Кращої долі в Бога і не прошу. Головне аби був мир, щоб в небі гуркотіли лише весняні громовиці, і щоб в усіх матерів з’являлись на очах сльози лише від радості та щастя.
Категорія: Люди рідного краю | Додав: novadoba (12.05.2014) | Автор: Олена БИЧКОВА
Переглядів: 507 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2025
Зробити безкоштовний сайт з uCoz