Власне щастя Тетяна Косько із Черевахи вбачає у великій дружній родині, адже сама виросла у сім’ї, де виховувалось дев’ять дітей. Залишившись сиротою по закінченню школи (батьки відійшли у Вічність в один рік), по-особливому цінувала родинний затишок. - Ще із шкільних років я мріяла стати кухарем, - зізнається Тетяна Іванівна. – Опанувавши цю професію в Колківському ВПУ, повернулась в рідне село, працювала в шкільній їдальні. Звичайно, так не вистачало материнської ласки, мудрої батьківської поради. Наша рідненька матуся, Віра Карпівна завжди була для мене прикладом і жінки, і господині, і взірцем материнства. В Черевасі зустріла Тетяна свою долю. Маючи свій, хоч і невеличкий будиночок, нині тішаться з Олександром п’ятьма дітками. Саме її вважають найкращою в світі мамою Дмитро та Тамара, Олечка та Андрійко і найменший Іллюша. 30 квітня відсвяткували його шестиріччя, і пані Тетяна вкотре подякувала Богу за порятунок синочка, а ще, звісно, людям в білих халатах. - Оглядаючи місячного Іллюшу, наша медичка Олена Шава звернула увагу на шуми в серці, - вертається в минуле моя співрозмовниця. – Надзвичайно вдячна їй, а ще медпрацівникам нашої ЦРЛ, Луцької обласної дитячої лікарні, та найбільше – хірургу Київського інституту дитячої кардіології та кардіохірургії Іллі Ємцю. Дуже хвилювалась під час операції. Тоді й подумалось, що недаремно так назвала сина, і саме пан Ілля стане його рятівником. Звичайно, права народна мудрість, яка стверджує, що якого пальця на руці не вріж, - болить однаково. Так і материнське серце болить за кожною дитиною. Та інвалідність Іллі вимагає більше турботи та опіки, постійного лікування. Цьогоріч він з нетерпінням очікує 1 Вересня, коли піде в школу. А поки тішиться веселими забавами з друзями та домашнім улюбленцем, вірним охоронцем садиби Джеком. - Я щаслива, коли в сім’ї все добре, коли чується радісний сміх дітей, поруч коханий чоловік, - каже Тетяна Іванівна. – Кращої долі в Бога і не прошу. Головне аби був мир, щоб в небі гуркотіли лише весняні громовиці, і щоб в усіх матерів з’являлись на очах сльози лише від радості та щастя.
|