П`ятниця, 11.07.2025
Мій сайт
Меню сайту
Категорії розділу
Привітання до свят [15]
Святкуємо [79]
Офіційно [408]
Вісті з державної адміністрації [50]
Районна рада інформує [49]
Управління Пенсійного фонду інформує [25]
Районний центр зайнятості інформує [30]
З прокуратури району [44]
Міліцейський кур'єр [48]
Соціальний захист [90]
Повідомлення з РАЕС [44]
Абетка здоров'я [59]
Материнка [125]
Криниченька [38]
Добрий господар [49]
Молодіжна палітра [50]
Спорт [105]
Люди рідного краю [200]
Село і Люди [29]
Інтерв'ю до ювілею [4]
З редакційної пошти [72]
Творчість наших читачів [75]
На суботній добривечір [124]
Оголошення та реклама [21]
Міні-чат
200
Наше опитування
Як Вам наш сайт?
Всього відповідей: 207
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Цінуймо мирне небо над головою


93-річний Улян Лаврентієв із Копилля сьогодні з болем у серці спостерігає за подіями, що розгортаються на Україні, бо ще й досі у його пам’яті оті страшні сторінки війни. Тоді теж стояла квітуча весна. І люди воювали не за політичні цінності, а за свій дім, свою родину.
Він – організатор та керівник місцевого підпілля та партизанського руху. Має ряд численних нагород, серед яких найдорожчі і найцінніші його серцю ордени Великої Вітчизняної війни, «За мужність», «Знак пошани», медалі «За бойові заслуги» та «За доблесну працю».
- Нас у батьків було дев’ятеро синів, шестеро з яких обороняли Батьківщину від фашистської навали у 1941-1945 рр., - ледь стримуючи сльози, розповідає ветеран.
Згадував Улян Романович, як у липні 1941 фашисти захопили село Копилля. За невиконання наказів жорстоко розправлялися з місцевим населенням. До німецьких концтаборів були вивезені 23 людини, з них 12 так і не повернулися до рідних домівок. 52 було розстріляно за допомогу партизанам та несплату податків. Саме для боротьби з фашистами і був створений партизанський загін «За Батьківщину», яким керував Улян Лаврентієв.
І сьогодні з пошаною односельчани ставляться до Уляна Романовича, який тривалий час працював головою сільської ради, чимало зробив для розбудови села. Саме з його ініціативи побудовані приміщення Будинку культури, сільської ради та школи. Разом з дружиною він виховав троє дітей, тішиться внуками та правнуками, яким передає свої гіркі спогади про воєнне лихоліття. А ще мріє Улян Романович про мирне небо над головою і про те, щоб врешті-решт Україна піднялася з колін. Саме в цьому вбачає обов’язок кожної людини, небайдужої до долі своєї країни.
Категорія: Люди рідного краю | Додав: novadoba (12.05.2014) | Автор: Людмила ВЛАСЮК
Переглядів: 603 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2025
Зробити безкоштовний сайт з uCoz