У приміщенні читального залу Маневицької ЦРБ відбувся вечір, присвячений 26-ій річниці з дня виведення військ з Афганістану. Кожен з воїнів-афганців з німим болем переглядав фотознімки та слайди, впізнавав себе у тих далеких роках юності. Мужні сивочолі чоловіки, які дивилися у вічі смерті проводжають на війну вже своїх синів. На жаль, сьогоднішнє протистояння на Сході має свій рахунок у сумній статистиці: більше десяти воїнів Маневиччини полягли за незалежність своєї держави. Не всім випала доля повернутися додому і з тих важких пустельних доріг Афганістану. На крутих схилах гір склали свої голови Володимир Швець, Борис Оленюк, Михайло Мандзюк та Юрій Суліковський, які посмертно нагороджені «Орденом Червоної Зірки». Хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих в Афганістані та українського Сходу. Ведуча вечора памяті Лариса Касьян провела історичними сторінками тої пекельної війни, торкнулася ран сьогодення. Протягом всієї зустрічі панувала особлива атмосфера дружби, спорідненості душ та чоловічої солідарності. Музичні віншування дарували присутнім юні таланти Маневиччини Мар’яна Гнатюк, Яна Гусенко, Ірина Ващук, Катерина Ващук. З побажаннями мирного неба над головою голова районної ради Людмила Веремчук наголосила: «Ви є прикладом для наших воїнів, які сьогодні захищають українську землю. Це воістинно герої. Серед них маневичанин Роман Янчевський та уродженець с. Острови Володимир Марчук, які нагороджені орденом «За мужність. Вони, як і ви, - наша гордість». Звернувся з проханням до сивочолих свідків Афганського пекла голова райдержадміністрації Андрій Линдюк: «З війни повертатимуться сотні хлопців і нам їх важко буде зрозуміти. Тут ваша допомога, як ніколи, потрібна. Вам доведеться разом з тими хлопчаками пережити ті хвилини, коли йшли в бій і бачили, як гинуть ваші побратими. Навіть через роки ви і сьогодні залишаєтеся їхніми бойовими товаришами». Не забувають колишні воїни про тих, кого уже серед живих немає. Ось і цього річ 15 лютого, у день виведення радянських військ з території Афганістану, вони відвідали місця вічного спочинку їхніх друзів та поклали вінки до памятника воїнам-афганцям у райцентрі. Велику вдячність учасники бойових дій висловлюють приватному підприємцю із Великої Ведмежки Петру Точинському, який допомагає з благоустроєм цвинтарів. Біль Афганістану незабутній для кожного з них. Пройшли десятиліття, а ця війна не відпускає. Як не відпускатиме біль від втрачених синів України сьогодні.
