Пам'ять про нашого вихованця житиме вічно
22 серпня під Старобешево Донецької області ворожа куля обірвала життя Володимира Приходька із станції Новий Чорторийськ.
Жив на світі хлопчик… Такий, як і сотні, тисячі його ровесників… Усміхався сонцю, радів життю, широко відкритими очима споглядав навколишній світ. Знайомою стежиною бігав від рідного дому до школи у с. Цміни, з напутнім словом учителів радісно вийшов на широку дорогу дорослого життя…
Щоб освоїти професію столяра, Володя вступив до Маневицького професійного ліцею. Звідти його призвали в армію, служив десантником у 80-ій аеромобільній бригаді м. Львова. Командування цінувало його за професіоналізм, чесність, відданість. Ми, вчителі, раділи за свого вихованця. Особливо гордився ним Сергій Миколайович Оленюк, воїн-«афганець», дядько Володі, який у школі готує юнаків до служби в армії на уроках «Захисту Вітчизни».
Хлопець, навідуючись до школи після її закінчення, часто зупинявся перед стендом зі світлинами випускників, які пов’язали свою долю з військовою справою. Одного разу він сказав: «Колись і моє фото красуватиметься тут». Тепер щоденно очі Володі з фотографії зустрічають тих, хто приходить до школи. Йому виповнилося лише двадцять п’ять. Мріяв одружитися, збудувати дім, виховувати дітей. Не збулося. Захищаючи незалежність і цілісність України, під час антитерористичної операції Володя загинув на Донеччині. Відійшов у Вічність і ніколи не повернеться, не усміхнеться, не заговорить. Якими словами передати біль матері, батька? Як висловити горе всіх близьких?
Я ні на мить не перестаю думати: чому так сталося, чи не ми, старше покоління, винні в цьому?
Сьогодні я звертаюся до всіх, хто читає ці рядки, до всіх українців: «Ми не маємо права на помилку. Не маємо права зрадити пам'ять тих, хто пролив свою кров за рідну Батьківщину».
Слава Україні!
Героям слава!
|
|
Категорія: Люди рідного краю | Додав: novadoba (30.09.2014) | Автор: Людмила Лавренюк |
| Переглядів: 490
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
