Повагу заслужила невтомною працею
За 45 років праці Єва Засєкіна жодного разу не пожалкувала, що вибрала професію ветфельдшера. І хоча жінка давно розміняла сьомий десяток життя, бабусею її не назвеш. Худорлява, струнка, рухлива, балакуча, з усмішкою на лиці. Хоча іноді на душі буває так тяжко…
Народилася у с. Копилля. Дитинство пройшло у важкій праці. Четверо доньок – Єва, Марія, Люба і Галя – допомагали батькам і дома, і на фермі. Мама працювала телятницею, а батько ветсанітаром.
- Вставали о шостій і бігли до телят, - пригадує Єва Петрівна. – Мати готувала сніданок. Поснідавши, ми поспішали до школи, після школи чекало домашнє господарство, увечері знову телята.
Батьки розуміли: щоб вирвати дітей з бідності, треба їм дати освіту. Одна за одною доньки закінчили Рожищенський зооветеринарний технікум. Єва довгий час завідувала ветеринарним пунктом у Калинівці, а з 1988 року працює у Красновільській дільничній лікарні ветеринарної медицини.
Життя її ніколи не балувало. П’ятнадцять років, як залишилася вдовою. У Копиллі живе старенька мати, яку доглядають онуки Анатолій і Валерій – сини Єви Петрівни. Сама ж ветфельдшер, попри те, що має відомчу квартиру у Красноволі, майже щодня їздить у Копилля, щоб допомогти і неньці, і синам. Хоча у її віці це нелегко, але тримається вона мужньо.
- У ветеринарії важливі не тільки хороші фахові знання, а й любов до братів наших менших, - зауважує начальник управління ветеринарної медицини, головний державний ветеринарний інспектор у Маневицькому районі Анатолій Неродик. - Попри вік і значний обсяг роботи, Єва Петрівна встигає в срок і на високому рівні провести всі заплановані ветеринарні заходи. Знає, в якому дворі яку живність тримають. Якщо виникають якісь проблеми, своєчасно приходить на допомогу. Селяни поважають її за добросовісність, за поради.
|
|
Категорія: Люди рідного краю | Додав: novadoba (03.02.2015) | Автор: Алла БУБНЮК |
| Переглядів: 438
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
