Бурштиновий шлях із Полісся до Ольвії
Чи ж в дійсності існував такий шлях? Що спричинило до його появи? Хто був першопрохідцем?
На ці та інші питання сьогоднішнім історикам надто непросто дати аргументовану відповідь. І, в першу чергу, через відсутність наявної джерельної бази. Століття, навіть, тисячоліття стерли первинну інформацію. Хіба що, за винятком окремих деталей, здогадок, співставлень та вкрай рідкісних речових доказів.
Практично всі дослідники підводили власні напрацювання до висновку про давнє існування подібних зв’язків. Тільки, як правило, з прибалтійськими теренами.
Вченими встановлено, що 40 мільйонів років тому територія північно-західної України була островом. Він розташовувався на півночі сьогоднішньої України і простягався від заходу теперішньої Київської області до сходу Волинської. Теплий клімат сприяв росту дерев, схожих на дуби. Припускають, що смола виділяється з дерева псевдоледікс, або, як його ще називали, золотої модрини. Аби смола стала бурштином, їй потрібно пролежати в землі понад мільйон років.
Теперішні непоодинокі знахідки цінної закам’янілої смоли на Волинському та Рівненському Поліссі відомі майже чи не кожному корінному волинянину. І нині вони трактуються не як дивне відкриття, а закономірне логічне продовження цієї неординарної тематики, оскільки масове виявлення бурштинових кульок чи відшліфованих камінців на наших поліських землях датуються ще 1930-1936 роками. Значно пізніше, починаючи з 1975 року, експедиції Г.В.Охріменка та інших науковців знаходили їхні аналоги в селах Майдан-Липненський, Гораймівка, Чорниж, Нічогівка, Велика Осниця.
Як відомо, бурштин був одним з найдревніших видів коштовного каміння, виокремленим давньою людиною для власних прикрас. З часом розкривали його властивості, що ще більше посилювало увагу до камінця.
Зрозумілим є і те, що за коштовним витвором природи спеціальних поїздок чи експедицій ніхто не призначав. Все складалося само по собі – зацікавленням існуючих південних цивілізацій новими торговельними зв’язками.
На думку багатьох дослідників ще в V столітті до н.е. «батько історії» Геродот побувавши в одному з міст-полісів Ольвії, не випадково занотував факт існування в межах теперішнього Прип’ятського Полісся та Погориння корінних жителів тих часів, так званих неврів – «…від пристані борисфенітів (Ольвії – М.Б.) – вона є середньою з поміж надморських пристрастей Скіфії – нині найближче живуть калліпіди, … за ними інше плем’я, що називається алізони. Вище алізонів скіфи-орачі… ще вище неври, а поза неврами на північ, скільки знаємо, безлюдна пустеля».
Лише надмірний інтерес древніх греків до прадавніх українських земель, викликаний розвитком торговельних зв’язків, а відтак і географічної науки, спричиняв появі мандрівників-сміливців, спершу на Придніпровському Поліссі, а далі й на Волині.
Саме таку версію відстоює один з дослідників О.П.Знойко, зазначаючи, що «…зрозумілими стають походи русів «з варяг у греки», оскільки цей шлях не був винайдений або засвоєний варягами. Шлях від Києва до Чорного моря, Малої Азії та Балкан інтенсивно використовувався ще бористенітами – як по Дніпру, так і спеціальними тисячокілометровими трасами для купецького колісного транспорту і перегону великих гуртів худоби на продаж. Ці технічно досконалі й захищені від кочовиків шляхи будувалися під керівництвом тогочасних інженерів… ще задовго до нашої ери».
Як бачимо, істориками вже встановлено один з умовних, так званих «бурштинових шляхів», яким транспортували, можливо, ще і в невеликій кількості, поліські «смоляні сльози» до Причорномор’я. Він брав початок від струнких і, напевне, далеко не мілких давніх водних артерій з теперішніми відомими назвами Кормін, Стохід, Стир, Горинь – до Прип’яті. А далі Дніпром – Борисфеном до тодішніх, значно цивілізованіших, міст-полісів. В тому числі і до Ольвії.
Не виключаються зв’язки південних жителів Причорномор’я з так званими «варварами» по руслу Південного Бугу (за Геродотом – Гіпаніс) аж до його витоку з подальшим нетривалим сухопутним переходом до теперішньої річки Случ, води якої доставляли шукачів незвіданого у глибокі, нікому не відомі, куточки прадавнього Полісся.
Відтак загадкові північні землі (маю на увазі і Волинське Полісся) ставали цікавими хоча б небагатьом південним шукачам новизни. Адже в економічному розвитку цієї території відбуваються теж помітні зміни, особливо на рубежі нової ери, коли в слов’ян починає відокремлюватися ремесло від сільського господарства. Відтепер є кому зосереджуватися над виготовлення певних і вкрай необхідних предметів з металу, глини, дерева, кістки, каменю.
Порівняно витончених форм набирає обробка бурштину. Очевидно, в конкретних випадках він вже привертає увагу заморських гостей і використовується давніми полісянами, поряд з хутром та худобою, визначальною мірою вартості завезеного товару.
В свою чергу, непоодинокі зв’язки Полісся з Півднем відкрили можливість появі перших монет як засобу товарного обороту. «…Скіфська доба характеризується досить тісними стосунками, в тому числі й економічними, місцевого населення Східної Європи (сюди і Волинське Полісся – авт.) з над чорноморськими античними колоніями» - до такого висновку прийшов відомий археолог Михайло Брайчевський. Внаслідок цих зв’язків на Полісся потрапляють античні товари і, особливо, римські монети, яких на Волині станом на нинішній час виявлено небагато.
Той же український дослідник вважає, що «…появу римських монет на давньослов’янських землях не можна розглядати ізольовано від інших категорій археологічних знахідок» (нині на території України відомо більше тисячі знахідок римських монет).
Беручи до уваги, що невеликими були і є поклади бурштину на Поліссі, факт залишається фактом - вони дійсно не вигадані. Тому просто неможливо категорично виключати відсутність торговельного взаємообміну, бурштинових знахідок далекими іноземцями на теперішніх волинських теренах ще в І-V столітті до н.е. та І-ІV столітті н.е. Тим більше, сучасні методи аналізу дозволяють з належною точністю встановити місце формування бурштину, що став предметом виготовлення того чи іншого виробу. Через що вченим, у разі потреби, виникає можливість дати відверті і аргументовані відповіді на поставлені питання.
В недалекому майбутньому порушена тема потребуватиме глибокого вивчення, аналізу, деталізації.
|
|
Категорія: Материнка | Додав: novadoba (24.06.2014) | Автор: Микола Борбич, смт Маневичі |
| Переглядів: 490
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
