Хто став героєм у бою – не може вмерти
У свій 19-ий день народження Андрій Снітко повернувся до рідної школи, увіковічений у меморіальній дошці.
Випускник Маневицької ЗОШ І-ІІІ ст. №1, студент Східноєвропейського університету імені Лесі Українки Андрій Снітко загинув 20 серпня під Іловайськом, накривши собою гранату, чим врятував бойових побратимів від смерті.
Юного героя поховали у День Незалежності, 24 серпня. А через п’ять місяців, 25 січня, у день дев’ятнадцятиліття Андрія на фасаді школи в його честь прикріпили меморіальну дошку.
Вшанувати пам'ять героя прийшли родичі, друзі, побратими і просто люди, не байдужі до долі країни.
Виступаючі розповідали про того Андрія, якого вони знали. Радісним, допитливим, непосидючим, який через сирітство рано подорослішав, залишився він у пам’яті Миколи Давидюка, директора ЗОШ с. Гораймівка, де пройшло дитинство хлопця.
Товариським, доброзичливим він був серед маневицьких школярів, які сьогодні присвячують йому свої вірші. Зокрема, прозвучали вірші-посвяти однокласниці Галини Шулипи та бойового побратима Станіслава Романенка.
Класний керівник Наталія Савчук прочитала уривок зі шкільного твору Андрія: «Ми – українці, тут жили наші предки і будуть жити наші діти. Не повинні ми забувати, хто такі і якого ми роду, бо доля може зіграти злий жарт».
Бойовий побратим Вадим Нашков, голова районної ради Людмила Веремчук, голова райдержадміністрації Андрій Линдюк звернулися до школярів з проханням пам’ятати про геройський вчинок Андрія Снітка, про те, що він загинув, аби ми жили під мирним небом, щоб наші матері не проводжали на війну синів, а дівчата наречених. Прозвучала і ініціатива про перейменування вулиці, на якій знаходиться школа, в честь Андрія Снітка.
Начальник відділу освіти РДА Олександр Гаврилюк висловив щиру вдячність матері Раїсі Халик за те, що виховала сина справжнім чоловіком, відданим патріотом України.
Зривався голос у ведучої, заступника директора з виховної роботи Алли Іщик, змахували сльози з очей дорослі, у глибокій зажурі стояла дітвора.
Андрій Снітко відійшов за межу вічності, не доспівавши; не долюбивши… Відійшов героєм, а герої не вмирають!
|
|
Категорія: Материнка | Додав: novadoba (03.02.2015) | Автор: Алла БУБНЮК |
| Переглядів: 447
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
