П`ятниця, 04.07.2025
Мій сайт
Меню сайту
Категорії розділу
Привітання до свят [15]
Святкуємо [79]
Офіційно [408]
Вісті з державної адміністрації [50]
Районна рада інформує [49]
Управління Пенсійного фонду інформує [25]
Районний центр зайнятості інформує [30]
З прокуратури району [44]
Міліцейський кур'єр [48]
Соціальний захист [90]
Повідомлення з РАЕС [44]
Абетка здоров'я [59]
Материнка [125]
Криниченька [38]
Добрий господар [49]
Молодіжна палітра [50]
Спорт [105]
Люди рідного краю [200]
Село і Люди [29]
Інтерв'ю до ювілею [4]
З редакційної пошти [72]
Творчість наших читачів [75]
На суботній добривечір [124]
Оголошення та реклама [21]
Міні-чат
200
Наше опитування
Як Вам наш сайт?
Всього відповідей: 207
Статистика

Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0

З Кобзарем у серці


Нещодавно вчителі Маневиччини, з ініціативи методиста райво Ніни Павлюк та учителя ЗОШ с. Боровичі Валентини Книш здійснили незабутню триденну подорож до Києва та до Шевченкових місць – Канева - Умані.
У столиці ми побували у Києво-Печерськой лаврі, відвідали печери та вклонилися мощам святих. Другого дня поїхали до географічного і духовного центру України – Черкащини, де Моринці, Шевченкове, Будище обєднані у Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка». У цих середньонаддніпрянських селах пройшли дитячі роки Кобзаря. У Моринцях Тарас вперше подав голос, у Кирилівці він зростав, формувався як особистість, у Будищах - в маєтку Енгельгардта - козачкував.
У Моринцях ми відвідали відтворену хату його батьків та хату Тарасового діда – Якима Івановича Бойка. Також побували в старій кузні, капличці та в двох музеях, де представлені картини, вироби з дерева, присвячені творчості Т. Г. Шевченка.
Наша екскурсія продовжилась у селі Кирилівка, де пройшли дитячі роки поета (зараз Шевченкове), на батьківській садибі Пророка українського народу. Ми відвідали ще один цікавий музей Тараса. Музейні матеріали розповіли про його життя та творчість, із трепетом доторкнулися до столу, за яким сидів маленький Тарас. Привернули увагу також лава з Шевченкової хати, меблі з Енгельгардового маєтку, стародруки, мистецькі вироби місцевих умільців, подарунки, що надійшли від родичів Шевченка.



На місці хати, де виріс поет, стоїть скульптура хлопчика Тараса, який ніби рушає в далекі світи. Від хати вниз по косогору росте розкішний сад. Тут, у батьківському саду, похована Катерина Шевченко за її благанням-заповітом.
Від садиби батьків Тараса Шевченка сільська вулиця вивела нас на широкий майдан – головну площу села. Тут стоїть ветха, вросла в землю хатина - свідок Шевченкового навчання та наймитування. Це - дяківська хата. В цій хатині малий Тарас два роки навчався і наймитував у дяка.
Ввечері другого дня у Каневі ми піднялися на Чернечу гору і вклонилися Кобзареві.
Дорогою додому заїхали до Умані, де із захопленням оглянули Софіївський парк.
Від імені всіх колег дякую організаторам екскурсії за незабутні враження та шалену силу позитивних емоцій, які ми отримали під час подорожі.
Категорія: Материнка | Додав: novadoba (30.12.2013) | Автор: Світлана Назарук
Переглядів: 618 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2025
Зробити безкоштовний сайт з uCoz