Десять днів на святій землі
Після Різдвяних свят мені випала честь взяти участь у Міжнародному семінарі «Друга світова війна і катастрофа єврейського народу: освітні та музейні аспекти», який проходив у Ізраїлі. На семінар були запрошені директори музеїв України, Білорусі, Росії. Україну представляли музей Яворницького з Дніпропетровська, Київський музей Великої Вітчизняної війни, Чернігівський обласний краєзнавчий музей та Маневицький краєзнавчий музей.
Стежками Ісуса Христа
У перший день приїзду в Єрусалим, після тригодинного перельоту з Борисполя у Тель-Авів, маючи декілька годин вільного часу, ми провели пішу прогулянку по вічно молодому Єрусалиму.
Серцем Єрусалима є найдавніша його частина Старе місто. Тому майже всі десять днів, попри насичену професійну програму, ми відвідували Старе місто, бродили по мусульманському, християнському, єврейському та вірменському кварталах. Старе місто оточене кам'яними стінами довжиною 4 км і висотою 12 м із 35 вежами. Усередину можна потрапити через 7 діючих брам. Саме тут розташовуються головні святині: для іудеїв - Храмова Гора та Стіна Плачу, для християн - Храм Гробу Воскресіння (вміщає в собі Гроб Господній, Голгофу, Камінь помазання), для мусульман Купол Скелі й мечеть Аль-Акса.
Відвідування Храму Гробу Господнього для мене стало однією з найсвятковіших подій мого життя. Після притулення до Гробу Господнього ми запалили свічки від Благодатного вогню, які будуть нам довго нагадувати про відвідування цієї святині православ’я.
Визначним місцем Єрусалиму є також Гетсиманський сад, де ростуть вісім дуже старих олив, вік яких, за деякими даними, перевищує 2000 років. Гетсиманський сад шанується як місце моління Ісуса Христа в ніч схоплення, де Христос оплакував майбутню долю Єрусалиму. Також на території Гетсиманії розташовані декілька християнських церков: «Церква Всіх Націй» (Базиліка Страстей Господніх). Гробниця Богородиці, Храм Марії Магдалини («Золоті Куполи»), ну і, безумовно, Стіна Плачу - стародавня єврейська святиня. На даний час збережена західна стіна Старого міста, залишки першого і другого Єрусалимських храмів, біля яких молився Ісус Христос. Щоб притулитися до Стіни Плачу та залишити записки, нам прийшлося стояти в черзі, але ця процедура дуже вражаюча і запам’ятається на все життя.
Місце народження Ісуса Христа
Ми також відвідали Віфлеєм - релігійний центр християн, адже, за Біблією, це місце народження царя Давида та Ісуса Христа. Місто Віфлеєм розташоване на Західному березі річки Йордан за 10 км на південь від Єрусалиму. Населення становить близько 30 000 осіб, переважно палестинці християнського та мусульманського віросповідання. Християни становлять одну третю населення. Нині Віфлеєм є частиною Палестинської автономії. Від 2006 року місто повністю оточене восьмиметровим бетонним муром.
У Віфлеємі розташований Храм Різдва Христового, який збудований над печерою, на місці народження Ісуса Христа. Храм було збудовано в 326 році римським імператором Костянтином Великим, у 529 році, після повстання самаритян, відбудований Юстиніаном І, а у ХІІ столітті відновлений хрестоносцями. Поклонившись місцю народження Ісуса Христа та оглянувши величну святиню, ми відвідали поле пастушків, де ангел повідомив пастушкам про Різдво Спасителя.
З десяти днів, проведених в Ізраїлі, для мене був дуже святковим і величним День Водохреща: саме цього деня ми відвідали місце хрещення Ісуса Іоанном Хрестителем - північний край річки Йордан. До речі, саме місце хрещення Господнього можна відвідати лише двічі на рік. Це відбувається напередодні свята Богоявлення, коли здійснюється Велике освячення води, та протягом Страсної Седмиці. Такі суворі обмеження запроваджені зовсім не через релігійні традиції, а через відносини між двома державами - Ізраїлем і Королівством Йорданія.
Річ у тім, що кордон між цими двома країнами проходить по водах річки Йордан саме в тому місці, де, за переказами, відбулося хрещення Христове. Тому вся прилегла територія знаходиться під суворим контролем прикордонників.
Освячення води на Водохреще - дуже красива й урочиста. Після Божественної літургії у храмах Єрусалиму прочани вирушають до місця хрещення Ісуса Христа. Під'їхати до річки ближче, ніж на кілометр, неможливо, тому всі люди, незалежно від світського чи релігійного статусу, долають цю відстань пішки.
Чин освячення проводить патріарх: під святковий спів тричі занурює у воду святий хрест, в цей час на волю випускаються спеціально привезені для церемонії білі голуби, які символізують зішестя Святого Духа. Тисячі паломників у цей час моляться, і все це створює особливу, незабутню атмосферу.
Після здійснення чину освячення вода у священній річці Йордан "оживає": всюди на поверхні води утворюються невеличкі воронки, а дрібні предмети, що знаходяться на поверхні води, починають рухатися у напрямку, зворотному течії води.
Одразу після чину освячення разом з багатьма паломниками я також тричі занурився у священні води Йордану. Вразило те, що вода у прісній річці на цей час була солонувата. Нам пояснили, що відразу після освячення води річка якийсь час тече назад і солоні води Мертвого моря спрямовуються в річку.
Для багатьох людей, особливо потребуючих духовного повчання, дорога до святих місць стає початком шляху до Христа.
Після купання у водах священної річки Йордан по дорозі на ночівлю в місто Нагарію, яке розташоване на березі Середземного моря, ми відвідали Кейсарію - місто царя Ірода, а також побували у храмі Дванадцяти Апостолів та в Капернаумі, де оглянули синагогу, в якій проповідував Ісус. Недалеко від синагоги знаходиться відкритий археологами у 1968 році Будинок Петра. У цій будівлі, згідно з Євангелієм, зупинявся Ісус. У середині V ст. стіни Будинку Петра були акуратно засипані і просто над ним споруджена восьмикутна церква.
Також вражаючим було відвідування святих місць в околицях моря Галилейського. Відвідали ми і Долину Табха, розташовану на відстані 3 км від Капернаума. Саме тут сталося диво примноження Христом хлібів і риби. Долина Табха багата на цілющі джерела, і сюди стікаються люди, хворі на різні хвороби, одержимі нечистим духом. Зцілення хворих – ще одна група чудес, здійснених Ісусом. Камінь, на який Ісус поклав корзини з хлібом і рибою, став вівтарем спорудженої на цьому місці у 350 році капели. Сучасна будівля церкви побудована у 1982 році. Побували ми і на Горі Блаженств - місці проголошення Нагірної проповіді, де пообідали і посмакували рибою Святого Петра.
Назарет - місто дитинства і Благовіщення Христа, де жило Святе Сімейство і де сам Христос жив до початку Свого служіння. У Назареті знаходиться найбільший на Близькому Сході католицький храм Благовіщення, столярна майстерня Св. Йосифа. Поруч із ним розташований храм Архангела Михаїла і безліч інших, менш знаменитих, церков.
Ночівля в нас була на березі Середземного моря. Після відпочинку і купання в морі цікавою та насиченою в нас була екскурсія по сучасному Тель-Авіву та по паркових алеях стародавнього портового міста Яффо, з якого починався шлях паломників до Єрусалиму у минулі часи.
Тель-Авів - друге за величиною місто Ізраїлю після Єрусалиму. Це економічний і культурний центр Ізраїлю. Назва міста перекладається як «пагорб весни». Тель-Авів з'явився на карті світу в 1949 році шляхом злиття молодого передмістя і древнього міста Яффо. Спочатку Тель-Авів був побудований як єврейський квартал Яффо в 1909 році. А от саме Яффо - місто з великою історією. Тут Ной будував ковчег, звідси пророк Йона відправився у свій шлях, тут стало бачення апостолові Петру.
Утім відразу впадає в око, що в Тель-Авіві немає такого культу релігії, як в Єрусалимі. У шабат (вечір п'ятниці та суботи) місто продовжує жити насиченим життям, а не вимирає. Тут не зустрінеш численних паломників, дух історії та віри лише ненав'язливо витає в повітрі.
Знайомство з Тель-Авівом ми розпочали там, де й почалася вся історія міста - у старому Яффо. Почали прогулянку з Площі годинників, саме звідси виходять безліч вулиць, які ведуть у різні частини міста.
Тут є квадратна башта, на кожній стороні якої вмонтовані годинники, і безліч старовинних будівель з глибокою історією. Наприклад, у сучасній будівлі поліції раніше була в'язниця. Тель-Авів є містом велосипедистів, де на кожному кроці автоматизовані стоянки прокату велосипедів. Вони виділяються яскравим салатовим кольором - важко не помітити. На велосипеді можна покататися уздовж набережної і залишити його на наступній стоянці.
Закінчення у наступному номері.
|
| Категорія: На суботній добривечір | Додав: novadoba (03.04.2014)
| Автор: Петро ХОМИЧ
|
| Переглядів: 653
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
