Цю струнку, вродливу вчительку у школі №2-гімназії знають всі: і молодші школярі, і учні середньої ланки, і старшокласники. Вона - вихователь, вчитель-предметник, класний керівник. Нам, її вихованцям, вона імпонує своєю ерудицією, розсудливістю, відповідальністю.
Ближче познайомилися з Інною Чміль на засіданні секції з педагогіки та психології при Волинській малій академії наук, керівником якої вона є.
- Інно Леонідівно, чому Ви вибрали саме професію педагога?
- Я виросла в сім’ї педагогів – математика та філолога. З дитинства батьки мене навчали старанності, відповідальності, працелюбності. Мені подобалася їхня професія, і я вирішила продовжити учительську династію. Здобула дві вищих освіти – психолога і філолога.
- Ми знаємо, що Ви закінчили навчання з відзнакою і отримали пропозицію вступу до аспірантури Київського національного університету. Чому відмовилися?
- Пропозиція така була, але на той час були інші обставини… Однак на даний момент пропозиція ще залишається в силі.
- За три роки під Вашим керівництвом юні науковці неодноразово перемагали в районі і зайняли чотири призових місця в області. А ще у цьому навчальному році на відкритому Всеукраїнському регіональному ХХІ чемпіонаті КРОКС Вас було нагороджено як обдарованого, ініціативного керівника команди. Це ще одне успішне поле Вашої діяльності?
- Уже декілька років при НВК «Маневицька ЗОШ І-ІІІ ст. №2» я є керівником гуртка «Інтелектуальні ігри». Команда «Смайли» є учасником районних і обласних змагань, здобула 2 призових районних місця з «Інтелектуальної мішені» у віковій категорії з КРОКСу.
- Інно Леонідівно, ось уже чотири роки Ви класний керівник. Чи знаходите порозуміння із своїми вихованцями?
- У мене "хлопчачий" клас. По-всякому буває. На початку, певно, і батьки учнів сумнівались, чи справлюсь. Але будь-яка робота лагодиться, якщо її любиш. Я люблю своїх вихованців, вони, можливо, і не всі «хапають зірки з неба», але дуже добрі, щирі, трудолюбиві. Я привчаю їх до дисциплінованості, відповідальності, чесності, порядності, справедливості. І впевнена, що всі вони стануть у майбутньому добрими людьми і я буду ними пишатися.
- Дякуємо за розмову, бажаємо творчих звершень, успіхів у вихованні підростаючого покоління.
|
