Чому збори не готувались демократично?
В минулому номері газети Людмила Власюк в статті під заголовком «Колектив ДП «Волиньторф» відстоює керівника, вказала, що колектив ДП «Волиньторф» для неї став моделлю демократичного суспільства в мініатюрі тим, якою має бути Україна в майбутньому.
Мені і в страшному сні не могло приснитись, що відпрацювавши 25 років на ДП «Волиньторф», із яких майже 20 на посаді директора, вистоявши з трудовим колективом найважчі часи Чорнобильської катастрофи, розвалу Радянського Союзу, перехід від планової до ринкової економіки, зберігши майно підприємства від розкрадання, суттєво розбудувавши соціальну сферу в с. Прилісне, знайдуться сили, які виставлять мене ворогом перед колективом.
Напередодні по селі були розвішені оголошення, що 16 травня о десятій годині відбудуться збори трудового колективу по вирішенню трудового спору в колективі. Ніхто і не подумав, що за цим оголошенням замасковано проведення зборів по голосуванню за кандидатуру на посаду директора.
Працівників заводу по команді начальників цехів в робочий час зібрали в Прилісненському клубі. Директор Маневицького торфозаводу автобусом в робочий час доставив працівників з Маневич також в с.Прилісне.
За 30 хвилин до початку зборів до мене на робоче місце в Маневицькому УВГ завітали голова Маневицької РДА Людмила Кирда і два працівники ОДА Віктор Довгополюк, Василь Козак, які проінформували про те, що в облдержадміністрацію поступило подання від голови концерну «Укрторф» Сергія Власенка про погодження моєї кандидатури на посаду директора ДП»Волиньторф», і що треба їхати на збори трудового колективу.
Я відмовився, сказавши їм, що це якийсь фарс. Адже з головою концерну «Укрторф» я незнайомий, він мені цієї посади не пропонував, я йому заяви не подавав. Більше того, я чітко знаю процедуру призначення на посаду директора Державного підприємства. Адже згідно з відповідною Постановою КМУ передбачено, що міністр Мінпаливенерго подає в облдержадміністрацію на погодження кандидатуру, з якою має заключатись контракт. Ніякими нормативними актами не передбачено попереднє обговорення цієї кандидатури в трудовому колективі на конкурсній основі.
Іван Киричик, маючи якісь проблеми в Міністерстві, через які його кандидатуру не подають на погодження в облдержадміністрацію, при підтримці районної влади вирішив показати, що, от бачите, люди хочуть, щоб він був директором, а Ви ні. Ясно як від підлеглих «демократично» досягнуто стовідсоткове голосування. Після цих зборів люди в селі, працівники в колективі висловлюють обурення, що їх використали в брудній технології, але в голос говорити ще бояться. Якщо готувались збори демократично, чому було не попередити оголошенням в газеті «Нова доба», оголошеннями в селі, що відбудуться збори з кандидатами на посаду директора ДП «Волиньторф» Іваном Киричиком і Віталієм Барвановим. Прийшли б люди, підготувався б і я. Ні, поступили підло, крадькома.
Ось такий приклад демократії. Я не рвусь на посаду директора. Я розумію, що таке вік і його межа.
19 травня, як депутат районної ради, я звернувся з депутатським запитом до Міністра Мінпаливенерго, щоб він призначив комісію з перевірки діяльності Івана Киричика за 2012 рік. Також я висловив прохання включити мене в склад комісії, як спеціаліста торфяної промисловості.
В даний час на посаді керівника ДП «Волиньторф» повинна бути людина, яка б згуртувала колектив, щоб люди відчули себе вільними, доброзичливими, щоб ставлення керівника до всіх було об’єктивно однакове. Хто це буде вирішить міністр Мінпаливенерго і голова облдержадміністрації.
|
|
Категорія: Офіційно | Додав: novadoba (02.06.2014) |
| Переглядів: 458
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
