У номері газети «Нова доба» від 29 березня 2014 року ми прочитали статтю під авторством Василя Гриба «Ігор Єремеєв: «Виступаю за докорінне реформування і оновлення всієї державної влади», де згадується ситуація на ДП «Волиньторф». Депутат, зокрема, згадує свою особисту участь у рятуванні нашого заводу від «донецьких бізнесменів», оббивання порогів високих кабінетів у Києві те, як йому вдалося позбавитися «менеджерів-зайд» та налагодити роботу підприємства. На жаль, слова пана Єремеєва не зовсім відповідають дійсності, бо заводчани та жителі Прилісного добре пам’ятають ті часи і обіцянки шановного депутата. Отож у минулому році працівники підприємства звернулися до народного депутата України Ігоря Мироновича Єремеєва з проханням посприяти у продовженні контакту з директором ДП «Волиньторф» Киричиком Іваном Мироновичем. Ми вірили, що в його особі знайшли реальну підтримку та розуміння, і сподівалися на захист та допомогу. Депутат «дуже поспівчував» колективу та взяв активну участь у врегулюванні кадрового питання на рівні Міненерговугілля, пообіцявши, що на дев’яносто відсотків керівником підприємства залишиться Киричик І.М. З березня по вересень 2013 року велися численні переговори, поїздки, зустрічі депутата у міністерствах і відомствах. Результат отримали 11 вересня 2013 року: з легкої депутатської руки на державне підприємство «Волиньторф» директором призначили його ставленика, юриста-економіста за освітою, Голоюха Сергія Васильовича, який до того працював у ТОВ «Континіум-Траст-Компані». «Менеджерів-зайд» перевели на посади заступників директора, з яким вони стали однією командою. Почалося штучне збільшення штату працівників, дублювання посад головних спеціалістів своїми людьми з метою подальшої заміни їх своїми кадрами. На роботу були прийняті та отримували заробітну плату особи, яких жодного разу не бачили на підприємстві. У цей же час працівникам підприємства суттєво зменшили виплати, передбачені колективним договором, внаслідок чого люди недоотримали зароблені важкою працею гроші. А відносно налагодження роботи підприємства, хочемо нагадати Вам, Ігорю Мироновичу, що до і під час керівництва Вашого ставленика робота торфозаводів не припинялася лише завдяки злагодженій праці трудового колективу. Новий директор Голоюх С.В. практично не бував на виробництві, на полях видобутку торфу, не займався організацією роботи виробничих дільниць, повністю переклавши відповідальність на керівників цехів. Його цікавили лише фінансові операції з коштами державного підприємства. ДП «Волиньторф» дійсно належить до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації, і прибрати його до приватних рук на перший погляд не дуже просто. Але про відпрацьовані корупційні схеми, коли з банківських рахунків максимально виводяться обігові кошти, залучаються позики приватного капіталу та підприємство фактично доводиться до банкрутства, у наш час знають навіть студенти-першокурсники. У результаті саме таких фінансових операцій, здійснених ставлеником народного депутата, з 7 мільйонів гривень, що з початку року були на рахунках підприємства, станом на 25 лютого цього року залишилося лише 50 тис. гривень. Крім того, «професійний менеджер», як любив себе називати Голоюх С.В., залишив у спадок підприємству понад 500 тисяч гривень податкового кредиту та 460 тисяч гривень заборгованості приватній фірмі за отриманий кредит. У часи революційних змін колектив виступив за збереження бюджетоутворюючого підприємства району та одноголосно висловив недовіру директору Голоюху С.В. і змусив його написати заяву на звільнення. На жаль, Ігор Єремеєв називає це пошуком ворогів та абсурдним варіантом. Заводчани продовжуватимуть боротьбу за повернення на підприємство виведених махінаціями коштів, які так необхідні для злагодженої роботи. А Ви, шановний Ігорю Мироновичу, краще пошукайте, як пишете «аргументуючі документи», щоб посприяти поверненню коштів ДП «Волиньторф». Можливо, це поверне Вам довіру виборців, принаймні села Прилісне. Ми сподіваємося, що найближчим часом зустрінемося з народним депутатом і де зможемо отримати конкретні відповіді на численні запитання.
