«Реформи повинні проводитись для того щоб полегшити життя людей»
На черговій зустрічі голови райдержадміністрації Андрія Линдюка із представниками місцевих засобів масової інформації велась мова про актуальні питання життєдіяльності району проблеми та шляхи їх вирішення.
- Андрію Олександровичу, за піврічним показником перевиконання районного бюджету наш район посідає четверте місце в області. За рахунок чого це досягнуто?
- Ще на початку року я ставив завдання досягти рівня перевиконання доходів районного бюджету на рівні не менше 3 млн. грн. Для прикладу, за минулий рік, перевиконання становило близько 1,3 млн. грн. По факту тільки за 6 місяців цього року ми отримали додатковий ресурс майже 2,5 млн. грн. Щоб було зрозумілим у порівнянні з іншими районами, то Камінь-Каширському районі, який за структурою економіки подібний до нашого перевиконання становить менше, ніж 0,5 млн. грн. За показником перевиконання районного бюджету Маневицький район поступається тільки Луцькому, Ківерцівському та Рожищанському районам, які фактично є приміською зоною м. Луцьк.
Якщо ж говорити про зведений районний бюджет, який включає сільські та селищні бюджети, то ситуація у нашому районі також досить позитивна, зокрема рівень перевиконання за шість місяців становить близько 6 млн. грн.
Звичайно, що доходи бюджету є тоді, коли добре працює економіка. За перше півріччя ми отримали зростання практично у всіх галузях національної економіки. Досить суттєвим є зростання у лісовій галузі, де фактично в рази відбувається збільшення обсягів виробництва. Досить хорошою є динаміка надходження за рахунок заготівлі грибів і ягід. Зокрема, тільки за півтора місяця сезону заготівлі ми вже перевершили минулорічні показники по бюджетних надходженнях.
- А як щодо розвитку сільського господарства?
- Досить динамічно почав розвиватися аграрний сектор економіки. Зокрема, якщо протягом цілого 2014 року в оборот додатково було введено близько 200 гектарів землі, то цього року тільки за перших 6 місяців - 1250 гектарів і далі ця кількість зростає. Мінімальне завдання, яке ми ставимо, - це залучити до кінця року мінімум 2 тис. га угідь. Цих показників у нашому районі досягається насамперед за рахунок наших інвесторів, зокрема ТОВ «Хайберрі», «Баффало», «Агроситниця» та «Захід-Центр-Трейд». Досить хорошими на сьогодні є і якісні показники, так ТОВ «Агроситниця» зібрали у цьому році пшеницю із урожайністю понад 60 цнт./га. Таким чином, якщо торік вал зернових у підприємствах району становив близько 1 тис. тонн, то цього року ми вже маємо 1,5 тис. тонн, а до кінця року будемо мати не менше 4 тис. тонн.
- Ви назвали суттєвих інвесторів нашого району, а чи самі вважаєте Маневиччину інвестиційно привабливою?
- Так, але будь-яку справу чи проблему можна по-різному оцінювати. Можна говорити про негативні чинники: в країні корупція, всі щось вимагають, а можна інвесторам наголошувати на перевагах, яких у нас є чимало. Якби на сьогодні в Україні не було війни, то ми були б однією із найбільш інвестиційно привабливих країн. Що стосується безпосередньо нашого району, то нам дуже пощастило, оскільки у нас є два важливих автомобільних шляхи, залізничне сполучення. Тому одним із найважливіших завдань, над яким на сьогодні працює адміністрація, є створення робочих місць нових виробництв. Саме тому ми першими в області створили відділ, який спеціально буде займатись питаннями залучення інвестицій, проектної діяльності, а також міжнародного співробітництва.
- Говорячи про створення нових робочих місць слід вести мову і про легалізацію вже існуючих.
- Проблема легалізації є важливою як для влади, оскільки це податкові надходження, так і для працівника, який працюючи легально автоматично отримує соціальний захист.
Наш район є специфічний в тому плані, що дуже багато людей отримують соціальні допомоги, а маючи значні соціальні виплати вони відповідно або взагалі не бажають працювати, або якщо і працевлаштовуються, то виключно нелегально. І часто ні роботодавець, ні сам працівник не зацікавлені в офіційній праці. Проте, навіть враховуючи те, що на сьогодні є мораторій на перевірки, нами проводиться відповідна робота, насамперед роз’яснювальна. Зокрема, створено робочу групу до складу якої ввійшли представники різних правоохоронних структур, яка здійснює моніторинг роботи окремих підприємницьких структур. Зокрема, на одній із пилорам було виявлено чимало незаконної деревини, використовувалась праця неповнолітніх, а загалом офіційно працювала тільки одна особа. Такі випадки, на жаль у нашому районі є непоодинокими. Із свого боку будемо все робити, щоб бізнес працював в однакових умовах. А то у нас буває, що один і податки платить, і сировину купує офіційно, а інший нічого не сплачує, ще й від держави соціальну допомогу отримує.
- Нині надзвичайно важливим є вирішення питання щодо ДП «Волиньторф» - це і якнайшвидше виділення площ для торфорозробок і виключення із списку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації. На вашу думку яка перспектива цього рентабельного підприємства?
- Мені дуже шкода, що сьогодні ситуацію навколо цього важливого не тільки для району, а й для області підприємства штучно політизують. Згідно із чинними Законами України майбутнє цього підприємства буде вирішувати держава в особі Уряду та Верховної Ради. Мені не зрозуміло чому керівництво ДП «Волиньторф» для вирішення робочих моментів не звертається до тих структур, де ці проблеми вирішуються, а постійно збирає списки людей, підписує певні звернення тощо. Сьогодні спеціально розповсюджується думка, що через нині діючих голів облдержадміністрації та районної ради не відводиться 200 га земель для підприємства. Але ті, хто це говорять, забувають, що ця проблема з’явилась не сьогодні і не вчора, а триває вже майже 5 років. Щодо моєї позиції, то я теж вважаю, що підприємство повинно бути у державній власності.
Це питання потребує ширшого висвітлення, тож щодо щодо ситуації на ДП «Волиньторф» мною буде окремо проведено прес-конференцію, під час якої я детально сформулюю суть проблеми.
- Актуальним на сьогодні є і питання впровадження енергозберігаючих заходів.
- Якщо говорити про енергозберігаючі заходи, то з однієї сторони ми маємо думати як найбільш ефективно забезпечити населення теплом, а з іншої, як те тепло зберігати. Нашому району дуже пощастило, що ідеї деяких політиків не були реалізовані і ми так і не отримали природного газу. Особисто я завжди був противником газу в нашому районі, оскільки вивчав світовий досвід і бачив наскільки у Європі є дорогим задоволенням опалювати будинки цим видом палива. Маючи значні ресурси торфу, деревини та живучи в межах 30-км зони РАЕС, ми цілком можемо обійтись значно дешевшим видом палива.
Коли відвідую різні соціальні заклади, особливо школи, і бачу що вони досі опалюються грубками, то розумію, що це є неефективно і нераціонально. Саме тому розпочинаємо процес проведення центральних систем опалення у школах. Зокрема починаємо із школи в с. Черськ, де роботи будуть виконані протягом двох-трьох місяців. Досить похвально, що місцева громада готова долучитися до проведення цих робіт. Зараз проводимо моніторинг і по інших закладах освіти, де такі роботи є вкрай необхідними. До речі, два місяці тому замінено твердопаливний котел у Маневицькій ЗОШ №1, повністю реконструйовано систему опалення із встановленням котла у ДНЗ с. Гораймівка.
Що стосується зберігання тепла, то це не менш важлива проблема. Якщо взяти європейський досвід, то там вкладали гроші навіть не в котли, не в системи опалення, а саме в утеплення. Зараз нами вивчається питання утеплення деяких багатоквартирних житлових будинків. Адже без зберігання тепла, жодні нові котли не дадуть очікуваного ефекту.
- 46 населених пунктів Маневицького району входять до 30–ти кілометрової зони спостереження Рівненської АЕС. В цьому році чи отримає район кошти для компенсації ризику і куди вони спрямовуватимуться?
- Минулого року Маневицький район по цій статті не отримував ні копійки, чому я не буду коментувати. Цього року на рахунках департаменту облдержадміністрації є вже більше двох мільйонів гривень, які будуть спрямовані виключно на Маневицький район, більше двох мільйонів вже є на рахунку управління фінансів райдержадміністрації. Тобто сумарно ми вже маємо понад 4 мільйони до освоєння. На початку липня нам в адміністрацію прийшов лист з Мінрегіонбуду щодо формування переліку об’єктів, які будуть фінансуватись. Ми зібрали пропозиції місцевих громад і прийняли рішення, щоб ці кошти спрямовувати не на один значний об’єкт, тим паче немає такого, який ми могли б завершити до кінця року, а у декілька найбільш соціальноважливих. Таким чином, вирішено практично половину з цих грошей скерувати на капітальні ремонти доріг, зокрема у селах Костюхнівка, Будки, Велика Ведмежка, ще декілька вулиць в Маневичах. Також буде здійснено капітальний ремонт клубу у с. Майдан Липненський, відремонтовано дахи у Будинках культури смт Колках та с. Старий Чорторийськ. Враховуючи необхідність відкриття ще однієї групи у ДНЗ с. В. Яблунька частину коштів буде скеровано і на цей об’єкт. Планується будівництво водопровідних мереж в південно-західній частині Маневич, в окремих клубах поточні ремонти, зокрема у с. Довжиця, Тельчі, Гута Лісівська, а також капітальний ремонт спортзалу школи с. Костюхнівка, а також поточний ремонт спортзалу у с. Комарове.
- Що ще планується зробити в районі?
- У ближчому часі розпочнемо роботи по добудові спортзалу школи с. Старий Чорторийськ, поточний ремонт ФАПу с. Лісове, даху ДНЗ с. Чорниж. Потрібно завершувати ремонти у клубах с. Будки і Куликовичі, а також планується до початку року відкрити ДНЗ с. Старосілля. Значний ресурс спробуємо залучити для поточного та капітального ремонту доріг. Вважаю, що якщо будуть добрі дороги, то тоді і реформа місцевого самоврядування буде більш ефективною. Саме тому до кінця року по зведеному бюджету на дороги буде скеровано не менше 7 млн. грн. Думаю цього року ми розпочнемо капітальний ремонт дороги від с. Рудники, а також вул. Клеванської у Колках. Зараз активно працюємо із управлінням капітального будівництва ОДА щодо реконструкції лікарських амбулаторій у с. Рудники та Красноволя. Для всього, що я перерахував, фінансовий ресурс ми вже маємо. Якщо і надалі збережемо аналогічну динаміку у сфері бюджету, то думаю цей перелік буде збільшено.
- Ви вже згадали реформу місцевого самоврядування, тож питання децентралізації влади важко оминути.
- Тут можна багато говорити, тим більше на сьогодні це одна з найважливіших і найскладніших реформ. Трошки історії питання. Ще у березні нам прийшла пропозиція підготувати власне бачення формування спроможних громад на території Маневицького району. Саме тому за моїм дорученням управління фінансів та управління АПР райдержадміністрації підготували пропозиції, згідно з якими пропонувалось утворення двох громад - Маневицької та Колківської. Варто відзначити, що під час розширеного засідання ради регіонального розвитку Волинської області експерти офісу реформ, зауважили, що тільки у єдиному нашому районі запропоновані громади є дійсно спроможними, а також наголосили, що у Мінрегіонбуді визнали наші пропозиції одними з найвдаліших.
Але в цій ситуації знову ж таки перемогла політична доцільність, а не фаховий розрахунок, зокрема на сесію обласної ради до перспективного плану у Маневицькому районі включено 6 громад. Для більшості жителів району думаю не цілком зрозуміло, що краще: 2 громади чи 6, а може взагалі 10. Насамперед хочу сказати, що кожна громада, буде окремою структурою, абсолютно незалежною від іншої, яка буде мати і свій виконком, відділ освіти, фінансове управління, податкову, казначейство, пенсійний фонд тощо. Це так як на сьогодні окремі райони. Чому на нашу думку не може бути та не буде 6 громад? По-перше, це економічно нераціонально. Так, доходи однієї Маневицької громади, яка буде об’єднувати 6 нинішніх сільських рад, становитимуть стільки ж, як і доходи 5 інших, до складу яких буде входити 26 нинішніх сільських рад. Отже зрозуміло, що така пропозиція відразу робить чимало сіл бідними. По-друге, в цих пропозиціях є просто абсурдність. Так, наприклад, с. Городок за пропозицією сільського голови віднесено до Трояніської громади. А це означає, що жителі Городка будуть вимушені офіційно їхати через с. Прилісне і смт Маневичі, які самі будуть центрами громад, у с. Троянівку.
По-третє, дрібні громади будуть вимушені закривати свої садочки і школи, бо коштів їм для цих потреб точно не буде достатньо. Наприклад, у запропонованій Красновільській громаді сумарнопланові витрати 2015 року на утримання дошкільних навчальних закладів становлять 2,2 млн. грн., а на утримання клубних установ – 0,4 млн. грн. Щодо доходів, то у нинішньому році на території цієї громади, враховуючи нову податкову базу, буде зібрано близько 1,6 млн. грн. Це означає, що власних доходів не вистачить навіть для утримання дитячих садочків. А за попередніми даними навіть найменша громада потребуватиме витрати на здійснення управлінських функцій не менше 1 млн. грн. Не менш критичною буде ситуація і із фінансуванням загальноосвітніх шкіл. Так, за розрахунками відділу освіти цього року буде дофінансовано школи Красновільської громади на 3 млн. грн. І це вже не говорячи, що питання ремонту і утримання доріг цілком буде фінансуватись за рахунок бюджету новоутвореної громади. Враховуючи наведені цифри, можна передбачати, що якщо так станеться, що реально буде сформовано Красновільську громаду, до якої увійдуть Великоосницька, Чорнижівська, Гораймівська та Куликовицька сільські ради, власних доходів вистачить тільки для апарату управління і, в кращому випадку, для клубів. Що ж робити із дошкільними навчальними закладами, де вони візьмуть кошти для дофінансування шкіл незрозуміло. Тож потрібно добре прорахувати перед тим, як щось пропонувати.
І ключове. Ми здійснюємо реформи за європейським зразком. А у всіх європейських країнах іде процес укрупнення громад. Зокрема, у Норвегії визнано, що громада населенням менше 20 тис. чоловік у принципі не може бути спроможною. Саме тому нами і надалі буде проводитись робота по роз’ясненню суті цієї реформи, оскільки принцип добровільності наразі зберігається. І будь-яка реформа має проводитись насамперед для того, щоб полегшити життя народу, а не створити додаткові проблеми.
- На сході країни фактично точиться війна. Тож поряд із питанням допомоги військовим безпосередньо постало питання соціального захисту учасників АТО, які вже демобілізувалися. Як зокрема справи із виділення їм земельних ділянок?
- Із свого боку намагаємось максимально сприяти нашим хлопцям - і мобілізованим і, тим, що демобілізуються. Звичайно, не все в наших силах, але ми одні з перших в області прийняли програму соціального захисту демобілізованих. Дуже добре, що у нас ветерани АТО вже створили свою громадську організацію діяльність якої на сучасному етапі є вкрай необхідною. Нами вже напрацьовано механізм, щоб АТОвці мали значний вплив на витрачання бюджетних коштів на їх потреби. Щодо виділення земельних ділянок, то тут проблема є лише в райцентрі, а також передбачаю, що згодом вона виникне у Колках, Оконську та Прилісному. Що стосується Маневич, то без вилучення земель лісового фонду забезпечити учасників АТО ділянками буде неможливим, та маючи підтримку в особі голови ОДА Володимира Гунчика, думаю ми будемо мати у ближчому часі необхідне рішення Кабінету Міністрів України.
Хочу вкотре подякувати всім волонтерам і небайдужим особам, які із перших днів військової агресії здійснювали допомогу нашій армії. Мені як представнику влади є зрозумілим, що без їх допомоги не відомо як слалася б ситуація на Сході.
|
|
Категорія: Офіційно | Додав: novadoba (18.08.2015) | Автор: Олена БИЧКОВА |
| Переглядів: 479
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
