Роз’яснення щодо проведення третьої черги часткової мобілізації
В чому полягає необхідність проведення третьої черги часткової мобілізації?
З метою підтримання обороноздатності держави та завершення проведення антитерористичної операції виникла необхідність проведення третьої черги часткової мобілізації. Це обумовлено низкою чинників, а саме: необхідністю посилення створених угруповань військ (сил); підвищенням готовності держави, особливо її національної економіки, до відбиття збройної агресії з боку Російської Федерації. За результатами проведення третьої черги часткової мобілізації буде: • нарощено бойовий і чисельний склад угруповань військ (сил), особливо в зоні проведення антитерористичної операції; • створено систему поповнення некомплекту і втрат в особовому складі; • посилено державний кордон та нарощено сили і засоби територіальної оборони; • посилено прикриття об’єктів транспортної інфраструктури та її відновлення. Проведення третьої черги часткової мобілізації розпочинається з оприлюдненням відповідного Указу Президента України, що затверджений Верховною Радою України. Завдяки двом попереднім чергам часткової мобілізації відмобілізовані та приведені у бойовий стан 53 військові частини Збройних Сил України та 18 частин інших військових формувань. Це дало змогу створити угруповання військ та сил, адекватних рівню загрози на березень — червень цього року, посилити охорону державного кордону на загрозливих напрямках, де і сьогодні йдуть бої за захист українського кордону, та запобігти вторгненню регулярних військ Росії на континентальну Україну як з Криму, так і з півночі, сходу та з придністровського напряму. Водночас за останні тижні видимі успіхи нашої операції призвели до зміни тактики з боку Російської Федерації та підтримуваних нею бойовиків. З території Росії ведуться обстріли позицій наших військ. Російська Федерація збільшує обсяги з постачання незаконним бандформуванням, російським бойовикам на території Донецької та Луганської областей важкої бронетанкової техніки, артилерійських систем, у тому числі і реактивних систем залпового вогню, а також самохідних зенітно-ракетних систем протиповітряної оборони. За останні дні ми бачимо факти такої зміни тактики, коли бойовики, терористи обстрілюють пусту територію Російської Федерації, а у відповідь наноситься удар по наших позиціях, позиціях наших військ і під прикриттям оцих артилерійських ударів, які наносяться нібито у відповідь, робляться спроби прориву колон бронетехніки з Російської Федерації на територію України. За таких умов, з метою збереження спроможності Збройних Сил України та інших військових формувань по виконанню бойових завдань в АТО, нарощування угруповань військ та сил для відбиття можливого вторгнення, а також планового перегрупування особового складу проводиться третя черга часткової мобілізації. Це дозволить додатково привести у бойовий стан 15 бойових частин та 44 частини бойового забезпечення для забезпечення потреб оборони. За умов проведення третьої черги часткової мобілізації буде також створено систему поповнення некомплекту в особовому складі та посилено ешелон охорони державного кордону та нарощено сили і засоби територіальної оборони, посилено складову з технічного прикриття об’єктів, транспортної інфраструктури та її відновлення. Якщо в першій черзі мобілізації ми доукомплектовували переважно бойові частини, коли в першій черзі мобілізації ми мобілізовували, в першу чергу, тих спеціалістів, які мають спеціальність більш бойову, — десантників, гранатометників, людей, які вміють володіти оснащенням технічним, то зараз, в цій хвилі мобілізації, найбільший наголос робиться на постачання і забезпечення частин, забезпечення фронту. Тобто більше в цій мобілізації буде наголошено на забезпечення тих частин, які займаються підтримкою армії. На даний момент, коли на сході, незважаючи на трагедії, незважаючи на те, що багато з наших солдат і бійців сьогодні знаходяться у важкому стані, але все-таки є видимий перелом. І для того, щоб ми змогли підтримати наших хлопців на передовій, для того, щоб ми змогли підсилити наші позиції і частково проводити ротацію там на місцях, нам необхідно сьогодні провести третю чергу часткової мобілізації. Вона передбачає 45 днів на відмобілізування.
Коли та яким чином буде здійснено демобілізацію або ротацію призваних під час мобілізації?
Відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» звільнення (демобілізація) військовослужбовців, призваних на військову службу під час мобілізації, в особливий період, може бути здійснено за умови стабілізації воєнно-політичної обстановки навколо України, після оголошення рішення Президента України про демобілізацію, строки та порядок якої буде визначено відповідним Указом Президента України. Демобілізація буде проведена поетапно впродовж певного часу. В її ході буде проведено заміну військовослужбовців призваних під час мобілізації, на військовослужбовців, строкової служби без зниження рівня бойової готовності військових частин (установ). Крім того, Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації», яким рекомендовано Президенту України спланувати поетапну заміну військовослужбовців, призваних під час мобілізації, за рахунок осіб, призваних на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військовослужбовців військової служби за контрактом та військовослужбовців строкової військової служби після їх відповідної підготовки. Саме ротація підрозділів у зоні проведення антитерористичної операції є однією із цілей третьої черги часткової мобілізації. Але така ротація буде проводитися тільки у складі підрозділів і після їх відповідної підготовки. На цей час, з метою організації фізичної та психологічної реабілітації військовослужбовців, які виконують обов’язки в зоні проведення антитерористичної операції, командирами військових частин уже надаються відпустки за сімейними обставинами.
Хто буде призваний і за якими критеріями (вік, здоров’я, професійна підготовка та інше)?
Підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані громадяни України, які на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії придатні до військової служби.
Хто не підпадає під дію часткової мобілізації?
Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації категорії військовозобов’язаних, які зазначені у статті 23 Закону України від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (зі змінами) «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; Довідково. Закон України від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (зі змінами) «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», стаття 25: 1. Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). 2. Організація, порядок, обсяги та переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. • визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії); • чоловіки, на утриманні яких перебувають п’ять і більше дітей віком до 16 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди тільки за місцем проживання); • жінки, на утриманні яких перебувають діти віком до 16 років (такі жінки можуть бути призвані на військову службу в разі їх згоди і тільки за місцем проживання); • зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд; • народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Крім того, відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу » передбачено наступне. Під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці: 1) під час проведення мобілізації: а) жінки, які мають дитину (дітей) віком до 16 років, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу; б) за станом здоров’я — на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу; в) у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку; г) у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання; ґ) через такі сімейні обставини або інші поважні причини: • виховання матір’ю (батьком) — військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері); • утримання матір’ю (батьком) — військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дитини віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи; • необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років; • наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей; д) у зв’язку з проведенням організаційних заходів у порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, за умови завершення виконання визначених завдань; е) через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов’язків; 2) під час воєнного стану: а) які досягли граничного віку перебування військовозобов’язаних у запасі, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду; б) визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; в) у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі, обмеження волі; 3) після прийняття рішення про демобілізацію: а) призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також які вислужили встановлені строки строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, у строки, визначені рішенням Президента України; б) у зв’язку із закінченням строку контракту, укладеного під час особливого періоду, та небажанням проходити військову службу за новим контрактом. Військовозобов’язані, які досягли граничного терміну перебування в запасі, також не підлягають призову та виключаються з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах, а військовозобов’язані Служби безпеки України — у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України. Крім того, виключенню з військового обліку підлягають громадяни України, які (стаття 37 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (зі змінами) «Про військовий обов’язок і військову службу»): • визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; • припинили громадянство України; • були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; • направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; • не отримали до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності. Довідково. Закон України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (зі змінами) «Про військовий обов’язок і військову службу» Стаття 28. Розряди запасу та граничний вік перебування військовозобов’язаних у запасі. 1. Запас військовозобов’язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов’язаних. 2. Військовозобов’язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: 2) другий розряд — до 60 років. 3. Особи офіцерського складу, які перебувають у запасі, поділяються на розряди за віком: 2) другий розряд: • молодший офіцерський склад — до 60 років; • старший офіцерський склад: • майор (капітан 3 рангу), підполковник (капітан 2 рангу) — до 60 років; • полковник (капітан 1 рангу) — до 60 років; • вищий офіцерський склад — до 65 років. 4. Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві. 5. Військовозобов’язані-жінки, незалежно від присвоєних їм військових звань, зараховуються до запасу другого розряду. Граничний вік перебування їх у запасі встановлюється 50 років.
