Взаєморозуміння потрібне і в міжконфесійних відносинах
Не раз доводилось чути про непримиренні суперечки, які виникають між віруючими православних конфесій. Як правило, ворожнеча розпалюється на грунті майнових або земельних непорозумінь. Наприклад, за право володіння культовими спорудами, земельними ділянками під будівництво або, навіть, за кількість прихожан. Щоправда, останніми роками спостерігається тенденціями до зменшення таких конфліктів. Нині – це поодинокі факти. Проте час від часу вони дають про себе знати. Так, минулого року зафіксовано випадки протистояння між православними конфесіями (Київський та Московський патріархати) у Ківерцівському, Луцькому, Горохівському районах. Також, протягом останніх років в регіоні мали місце факти загострення міжконфесійних відносин між представниками православних та протестантських структур через спроби останніх проводити в певній мірі агресивну місіонерську діяльність. Не можуть не тривожити випадки, коли конфліктуючі сторони вдаються до бійок, силового захоплення будівель, перешкоджають здійсненню релігійних обрядів. Враховуючи небезпечність масових заворушень, буде доречним попередити, що організатори таких дій можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності. Зокрема стаття 161 Кримінального Кодексу України «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної незалежності або ставлення до релігії» гласить, що умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті караються штрафом до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років. Вищезгадані суперечки мають вирішуватись не силовими методами, а згідно із чинним законодавством із зверненням до суду, у правоохоронні структури. Осторонь цієї проблеми не повинні стояти і органи місцевого самоврядування. Адже виділення земельних ділянок у їхній компетенції. Ми повинні усвідомити, що сьогодні в Україна мирно співіснують десятки релігійних об’єднань, що є яскравим підтвердженням позитивного розвитку демократичного суспільства. Але найголовніше, щоб самі священнослужителі не провокували конфлікти, штовхаючи прихожан на стежку війни. Адже сьогодні слово духовного отця має велику силу.
