Кримськотатарські сім’ї рятуються від російського «визволення» у Західній Україні - Соціальний захист - Статті

Сьогодні Крим у всіх на устах. Особливо тривожить доля кримських татар, які не брали участі у сумнозвісному «референдумі», визнають себе лише у складі України і бояться етнічних чисток від російської влади. Більшість з них зміни на краще пов’язують із виборами Президента України. А поки що частина кримських сімей знайшла прихисток на Заході України. Зокрема, на Львівщину уже прибуло 1200 кримчан, 80% яких кримські татари. Їх розселяють у готельних комплексах, санаторіях, у приватних квартирах. Маневичанка Галина Білоус, яка на даний час проживає у Львові, теж дала прихисток у своїй квартирі сім’ю із Бахчисараю, яка складається із матері і двох синів. - Я дуже важко пережила цю зиму, особливо лютий, - розповідає Галина Андріївна. – На Майдан не мала можливості поїхати, тож, як більшість, сиділа перед телевізором і перемикала канали. Було нестерпно боляче, що люди гинуть, а ти нічим не можеш зарадити. Щоб скинути з душі тягар, пішла до церкви. А потім події в Криму. Коли дізналась про «гарячу лінію», відразу подзвонила. Мене запитали, якого віку мої діти. Я відповіла, що Роман навчається у медколеджі, а Гордій – другокласник. Відповідно до нас направили сім’ю, де є два хлопчики. - Вони настільки бояться, що я не можу навіть назвати вам їхні імена, - продовжує пані Галина. – До нас приїжджали із Львівського ТБ, дзвонили із СТБ, ІСТV з проханням дати інтерв’ю, але отримали категоричну відмову. Інтерв’ю давала я, мої гості заховалися у кімнаті. Адіба (так умовно назвемо нашу квартирантку) ніяк не може змиритися з тим, що сталося. «Господи, невже все це відбувається зі мною? Як пояснити дітям, від кого ми втікаємо?» Найперше гостя з Криму попросила розповісти, хто такий Степан Бандера, а через кілька з радістю повідомила про своє відкриття, що українці – такий же народ, як кримські татари, – миролюбивий, толерантний, працьовитий. Жоден з їхніх чоловіків не покинув півострова, вони готові захищати свої домівки, свою землю. Довідково: Кримські татари – народ, що історично сформувався в Криму. Держава кримських татар – Кримське Ханство – існувала з 1441 до 1783 року. Протягом більшості частини своєї історії воно перебувало в залежності від Османської імперії та було її союзником. У 1783 році внаслідок перемоги Росії над Османською імперією Крим був спочатку окупований, а потім анексований Росією. Це було початком доби в історії кримських татар, яку вони називають «Чорне століття». Гноблення з боку російської адміністрації та експропріації землі у селян спричинили масову еміграцію. Саме їхні нащадки нині складають кримськотатарську діаспору в Туреччині, Болгарії та Румунії. 1921 р. було створено Кримську АРСР у складі РРФСР. Після нетривалого підйому національного життя під час сталінських репресій 1937 року більша частина кримськотатарської інтелігенції була репресована. Але найбільша трагедія цього народу сталася 1944 року, коли за наказом Сталіна кримські татари були звинувачені у колабораціонізмі (співпраці із Третім рейхом) та депортовані з Криму. Операція з депортації почалася вранці 18 травня і закінчилася о 16.00 20 травня. На відміну від інших депортованих у 1944 році народів, що їх було повернено на батьківщину після ХХ з’їзду КПРС у 1956 році, кримським татарам було заборонено переїздити до Криму до 1989 р. Активну боротьбу за право повернення кримськотатарського народу вели Мустафа Джемілєв, Юрій Османов, Петро Григоренко та багато інших. Масове повернення почалося у 1989 році, і, за останнім переписом, у Криму мешкає близько 270 тис. кримських татар, що становить 13% від загального населення. Довідково: - Родина моїх постояльців теж пережила страшну трагедію депортації 1944 року, - продовжує розповідь Галина Білоус. – О 6-ій ранку 18 травня їх підняли сказали, що поїзд відправляється за годину. Місцем їхнього заслання став Сибір. У дорозі годували рідко і часто солоною їжею, після якої хотілося пити. Померлих нашвидкуруч ховали за залізничним полотном або не ховали взагалі. Солдати тіла дорослих викидали у двері, дітей – у вікно. Поселили у бараках. Люди почали хворіти на тиф. Якщо у бараці з’являвся хворий – барак спалювали із всіма поселенцями. Бабусі вдалося втекти у тайгу. Коли через два тижні вона повернулася, її поселили в інший барак. Лише у 1991 бабуся із сім’єю повернулася на рідну землю. У Бахчисараї знайшла свій дім, у якому проживали етнічні росіяни. Вони пригостили гостей чаєм, але вибиратися з чужого будинку, звісно ж, ніхто не збирався. Тож сім’я, живучи в палатці, заходилася зводити нову оселю. Минуло всього 20 років, і кримські татари знову можуть втратити все. Представник Меджлісу кримськотатарського народу на Львівщині Алі Бекаєв запевнив, що позиція Меджлісу незмінна: «Крим залишається нашою батьківщиною. Ми туди повернемось». - «Коли чогось сильно захочеш, весь світ буде сприяти тому, аби бажання твоє збулося», - цитує Галина Андріївна одного із своїх улюблених письменників Пауло Коельо. – Сьогодні перед загрозою війни всі ми молимося за мирне майбутнє. Сила думки дуже сильна. Ми не говоримо «Ні – війні!», а кажемо «Ми – за мир». - Знаєте, що мене найбільше зворушило? – каже насамкінець Галина Білоус. – Адіба мене запевнила, що, коли вони повернуться в Крим, (а в цьому ми не сумніваємося), то переконає всіх російськомовних друзів говорити лише українською та кримськотатарською. Від редакції. На офіційному сайті Меджлісу є інформація про те, що позачергова сесія курултаю (з’їзду) кримськотатарського народу відбудеться 29 березня. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що національний з’їзд має вирішити, в якій формі кримські татари повинні реалізувати своє право на самовизначення. Також буде вирішуватися питання щодо того, якого кандидата підтримати на виборах Президента України.
1 2 3 4 5 Категорія: Соціальний захист \| Додав: novadoba (03.04.2014) \| Автор: Алла БУБНЮК
Переглядів: 397 \| Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0

Зробити безкоштовний сайт з uCoz