Про наболіле: паска в сміттєвому контейнері
Випадок, який трапився недавно, обурив до глибини душі і змусив взятися за перо. І раніше нервувалась, коли бачила хліб у смітнику, на дорозі, але все списувала на несвідомість дітей, окремих людей. На цей раз остовпіла: у контейнері для сміття лежав цілий пакет паски і печива! Що це? Кощунство та й годі. Це ж не витівка дитини, а усвідомлений ганебний вчинок дорослої людини, позбавленої християнської і світської моралі.
У розумної людини, досвідченої господині ніколи б не піднялася рука викидати велику святиню. Адже навіть зачерствілий хліб можна висушити, потім використати як добавку для приготування різних страв, можна передати родичам, знайомим у село чи віддати сусідам, які тримають живність, зробити заготовки на зиму для підгодівлі пташок і т.д. Саме такі благородні дії сприяли б вихованню дітей у дусі шанобливого і бережного ставлення до хліба.
Не знаю, можливо, у мене занадто загострене відчуття трепетного відношення до хліба. Переживши голод 1947 року, я дуже добре знаю йому ціну. До цього дня не можу забути гірких сліз, коли нам, дітлахам, не дали по 100 г хліба і 5 г цукру. Таку пайку за півдня роботи нам видавали за прополку буряка і збір довгоносика. Ми із старшою сестрою приносили свою пайку додому як найцінніший скарб, і мама ділила її на всю сім’ю із шести осіб. Навіть перепічки з лушпиння картоплі, буряка та висівок були смачним делікатесом.
Як кажуть, не доведи, Господи, щоб нинішнє чи прийдешні покоління знали голод чи відчували брак хліба. А настійно нагадую про це всім: без багатьох речей можна обійтися, а без хліба ніяк. Зараз у нас є широкий асортимент хлібобулочних виробів, але це не значить, що ми не повинні його берегти, дбайливо використовувати.
Колись до цієї теми якось частіше звертались у виховній роботі навчальних закладів. У багатьох їдальнях, на видних місцях були лозунги: «Хліб – всьому голова», «Бережи хліб – як зіницю ока» та ін. Ця тема вічна, як саме життя, це розуміння його суті, це виховання поваги до нелегкої праці людей, які вирощують і плекають диво із див – хліб наш насущний.
Я б сказала, що хліб – то політика. Велика політика, яка стосується не окремих груп населення, а всього народу.
Бережімо ж його!
|
|
Категорія: Соціальний захист | Додав: novadoba (20.05.2014) | Автор: Наталія Степанюк |
| Переглядів: 422
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
