Тільки перед Богом людина повинна стояти на колінах - Соціальний захист - Статті

У що перетворюється наша така вистраждана революція, яка, почавшись з мирного протесту студентів, вилилася у загальнонаціональний праведний гнів українського народу, яка зігрівалася у короткі грудневі дні і замерзла у засніжені довгі січневі ночі, яка вперто будувала барикади і зовсім не мала наміру відступити назад, яка прийняла на себе жахливий вогонь ненависного агонізуючого клану ненажерів-кровопивць і яка окроплена святою кров’ю найкращих своїх синів?! Я глибоко вражена подіями, які відбулися на Майдані районного масштабу. Чому ви, люди, стрижете під одну гребінку всіх підряд? Якщо керівники обласного рівня багато що вирішували у долі області і районів, то керівники району разом з органами місцевого самоврядування залишалось без належного фінансування, без необхідних умов для нормального функціонування району і практично без права голосу. Чи вони пустили на самоплив роботу на довіреній території? Чи пропили район? Чи замішані в розкраданні коштів? Тоді кажіть! Коли ви зустрічалися з ними раніше – ще здалеку віталися, протягували руку, ділилися новинами, просили допомоги. І тоді всі вірно заглядали в очі. А зараз примушувати їх падати на коліна тільки за те, що вони перебували в Партії регіонів – це вже, вибачте, низько. І неправильно. Бо тільки перед Богом людина повинна стояти на колінах. Їхня ж велика помилка в тому, що вони не відхрестилися від цієї партії ще на початку масових протистоянь. Але вони з ряду своїх причин цього не зробили. Може, не хотіли передчасно втратити роботу. Може, боялися переслідувань. Може, ще що. Але ставити в один ряд януковицько-пшонківську банду і тих, з ким ви поруч живете і які вам не зробили абсолютно нічого поганого – це занадто. Ці керівники тепер не мають морального права перебувати на своїх посадах, але вони – не вбивці. Вони просто мовчали там, де мовчати не можна було. Хоча і більшість з нас також, знаходячись у теплій хаті і нічим не ризикуючи, мовчки дивилися телевізор, очікуючи хто з тривогою, а хто з байдужістю, що ж буде далі. Я абсолютно не шкодую за минулою владою, бо всі знають, яка вона була. І я теж, перебуваючи на Майдані в Луцьку, разом з усіма на повні груди кричала: «Банду геть!». Але саме тепер я хочу бачити при владі інших людей – високоморальних, високоідейних, достойних. І мрію, щоб такими ж людьми був заповнений весь наш український дім. А на районному Майдані стояли і такі люди, які і пальцем не поворухнули (та й, повірте, не поворухнуть), щоб щось змінити в країні. Це категорія людей-споживачів. Їм усе дай! Готове! І все мало. І все не так. Але як?! Тому виникає питання: а судді хто??? Тож почнімо кожний з себе. І не треба зайвого таврування, і не треба вішати комусь ярлики з цінниками, бо лишень собі ціну знає кожен. Тільки біда, що зависоку. І може, саме тому ця довгоочікувана революція непомітно перетворюється у значні погроми, мародерство і зведення особистих рахунків. А я не хочу, щоб моя Україна була спалена, зруйнована, спотворена людьми без ідеї і духовності, без моралі і совісті, які тільки і ждуть дармової манки з неба. Але ж на ту манку треба ще заробити… Тому зараз питання стоїть руба: хочеш багату процвітаючу Україну – роби щось. Що можеш. Що в твоїх силах. І крик направо та критика наліво тут не допоможе. Прошу не вказувати мого прізвища, бо якщо вчора ставили на коліна людей, які не так виконували свої посадові обов’язки, то сьогодні можуть поставити на коліна мене, яка не так висловлює свої думки.
1 2 3 4 5 Категорія: Соціальний захист \| Додав: novadoba (03.04.2014) \| Автор: Валентина
Переглядів: 416 \| Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0

Зробити безкоштовний сайт з uCoz