2014 РІК ЗУСТРІЧАЛИ З ОДНІЄЮ МРІЄЮ НА ПІВМІЛЬЙОНА УКРАЇНЦІВ
У Києві на Майдані Незалежності 2014 рік зустрічало близько п’ятисот тисяч українців. Серед тих хто вирішив на повні груди у самому серці України заспівати національний гімн, знаходилася і прилісненка, інженер відділу інвестицій та капітального будівництва ДП «Волиньторф» Тетяна Приходько. Неймовірні останні хвилини року, що став найважчим для кожного українця, назавжди закарбувалися у її пам’яті.
- Ідея зустрічати Новий рік на Майдані, а не в домашній атмосфері, виникла спонтанно, - розповідає Тетяна. - Хоча, мушу сказати, що так комфортно не почувала себе ніде. Одна справа, коли ти спостерігаєш за подіями з екрану телевізора, інша – коли стаєш невід’ємною частиною їх. Разом з друзями Ігорем та Ніною Терещенко, Юлією Нестерук зібрались за дві години і 31 грудня о пів на п’яту виїхали з Прилісного до столиці.
Ще по дорозі до Києва відчувалось неабияке святкове піднесення. До міста добралися близько десятої вечора, де вже був помітний передноворічний рух. На Хрещатику стояли барикади, військові палатки, розпалені вогнища, біля яких грілися люди. Прилісненці відвідали багато історичних місць, познайомилися із цікавими людьми, скуштували євромайданівських страв та чаю із цілющих трав.
- Такого смачного супу, як на Майдані, я не куштувала ніколи в житті, - говорить Таня. – Хто хоч раз спробував майданівську кухню, її смак забути не зможе. І я цей смак запам’ятаю на всі прийдешні роки. Крім того, там зовсім не було важливо зі Львова ти чи з Кіровограда, Донецька чи Сум. Всі були рівні, не зважаючи на те, що хтось одягнутий заможніше, а хтось - бідніше. Люди скандували «Україна понад усе», «Слава Україні! - Героям слава!». Лише відчувши цю атмосферу, можна зрозуміти людей, які ось уже місяць жили майданівським життям: хтось рубав дрова, хтось розносив бутерброди та чай. Близько 22 години на сцені відбулося святкове дійство «Зірковий вертеп» за участі відомих українських письменників, музикантів, журналістів, художників, політичних і громадських діячів. Не зважаючи на те, що була сила-силенна людей, ніхто не штовхався, можна було вільно пройти до самої сцени, де ми й знаходилися. Коли я озирнулася назад, відчуття були неймовірні: куди оком сягнеш, скрізь пліч-о-пліч стояли люди, які прийшли сюди з однією мрією, однією надією на краще майбутнє. О двадцять третій годині люди масово з’їжджалися на Майдан, тримаючи в руках національні прапори. Площа поволі наповнювалася і за десять хвилин до дванадцятої люди стояли досить щільно. Проте дискомфорту не відчувалося, всі вітали один одного, пригощали цукерками та спілкувалися.
Рівно опівночі майданівці заспівали Гімн України, увімкнувши ліхтарики та мобільні телефони. Від дзвінкого співу у півмільйона голосів здавалось аж співало небо і зорі на ньому. У перші секунди 2014 року над натовпом здійнялись китайські паперові ліхтарики, люди запалили бенгальські вогні. Після цього за стелою Незалежності пустили святковий салют. Люди хором кричали «З Новим роком!».Сталися і курйози: хтось із учасників забажав власного «екстріму» – заліз на верхівку конструкції «ялинки», та не зміг самостійно повернутися назад, просидівши там кілька годин. Пожежникам непросто було пробратися автомобілем через переповнений Майдан людьми до Новорічної ялинки. Про цей «героїчний вчинок» оголосили зі сцени.
- Новорічна ніч була чудовою. Поруч стояли кияни, запоріжці, сумчани, донеччани, - пригадує щасливі миті Тетяна. - На сцену один за одним виходили знамениті групи та співаки «ТНМК», «Тартак», Руслана, Лама, «Мандри», «С.К.А.Й». Лише о 5-ій ранку ми залишили майдан Незалежності. Святкування закінчилося, а неповторна урочиста атмосфера, щирість спілкування, смак кулінарних страв, тепло від металевих бочок, біля яких ми гріли руки, назавжди залишив слід у серці. Кожен привіз із собою враження, які ще довго обговорювали з рідними та колегами. Кожен розумів, що те, що відбувалося у Новорічну ніч на Майдані - це пробудження свідомості нації. Тоді ще ніхто не міг собі уявити, що через певний час тут загинуть люди, а на Сході країни розпочнеться справжня війна. Хотілося, щоб і надалі ми підтримували один одного, саме так, як тоді дружньо стояли на Майдані. Лише в цьому випадку ми зможемо перемогти.
|
| Категорія: Святкуємо | Додав: novadoba (29.12.2014)
| Автор: Людмила ВЛАСЮК
|
| Переглядів: 470
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
