Статті
Меню сайту
Форма входу
Рубрики
Привітання до свят [15]
Святкуємо [79]
Офіційно [408]
Вісті з державної адміністрації [50]
Районна рада інформує [49]
Управління Пенсійного фонду інформує [25]
Районний центр зайнятості інформує [30]
З прокуратури району [44]
Міліцейський кур'єр [48]
Соціальний захист [90]
Повідомлення з РАЕС [44]
Абетка здоров'я [59]
Материнка [125]
Криниченька [38]
Добрий господар [49]
Молодіжна палітра [50]
Спорт [105]
Люди рідного краю [200]
Село і Люди [29]
Інтерв'ю до ювілею [4]
З редакційної пошти [72]
Творчість наших читачів [75]
На суботній добривечір [124]
Оголошення та реклама [21]
Пошук
Наше опитування
Як Вам наш сайт?
Всього відповідей: 206
Погода
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вітаю Вас, novadoba · RSS 20.04.2024, 15:15

Головна » Статті » Святкуємо

20 грудня - День міліції. І ЧОЛОВІК, І ДРУЖИНА - КАПІТАНИ МІЛІЦІЇ


Всі ми знаємо, що люди, котрі у свій час прийняли для себе непросте рішення одягнути військову форму і погони, стають хранителями нашого спокійного життя, інтересів держави і суспільства. Щодня вони стоять на сторожі громадського порядку, ведуть боротьбу із злочинністю, демонструючи високий професіоналізм та мужність, не шкодують ані своїх сил, ані власного здоров’я, а подекуди і життя. Звісно, не всі працівники відповідають високому званню міліціонера, проте достойних більшість.
Нелегке життя і у тих, хто живе поруч із правоохоронцями. Будь-то чоловік чи дружина, батьки чи діти - всі вони відчувають на собі складність цієї професії. А що ж тоді можна сказати коли і чоловік, і дружина служать у міліції? Як-от подружжя Очачих із райцентру. Голова сімейства Павло та його дружина Юлія - капітани міліції, за плечами мають десятирічний стаж служби. На сьогодні вони працюють у різних підрозділах Маневицького райвідділу міліції: Павло Володимирович займає посаду оперуповноваженого сектору ДСБЕЗ, а Юлія Володимирівна - оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей. Разом виховують трирічного сина Володимира, який відвідує дитячий садок.
Пані Юлія - уродженка Маневич. Після закінчення Маневицької ЗОШ № 2 (так само як і її нині покійний батько, колишній працівник Маневицької колонії) захотіла отримати військову освіту. Для цього у 2003 році вступила у Харківський національний університет внутрішніх справ на факультет економічної безпеки за спеціальністю «Фінанси». Свого майбутнього чоловіка Павла, вихідця із Ковельського району, студентка вишу зустріла також в університеті. Він навчався на цьому ж факультеті, щоправда, за спеціальністю «Облік та аудит». Там зав’язалися їхні романтичні стосунки.
Після закінчення університету Павла направили працювати в Луцьк, а Юлія розпочала службу у Маневичах. Через рік Павло також перебрався у Маневичі, де сім’я була забезпечена житлом.
Юлія Очача займає єдину посаду у відділі кримінальної міліції у справах дітей, тісно співпрацює із дільничними інспекторами, іншими службами району відповідальними за долю дітей. Доводиться часто працювати у понаднормовий час, у вихідні, виїжджати на виклики вночі. Проте спілкуючись із нею та спостерігаючи за тим, з яким запалом вона розповідає про свою роботу, про зроблені справи, складається враження, що людина знайшла себе і цим щаслива. А коли так, то і будуть добрі результати діяльності, менше обездолених дітей, які з тієї чи іншої причини потрапили в біду чи у неприємну ситуацію.
Зі слів Юлії Володимирівни її чоловік не любить бути в центрі уваги, так само як і вона, не прагне якнайшвидше піднятися службовими сходинками. Вдома він зразковий сім’янин. Робить усе, аби його рідні почувалися захищеними та радісними, а у квартирі було тепло і затишно.
- Як тільки ми одружилися, відразу домовилися, що робочі моменти повинні залишатися на роботі, - розповідає Юлія Очача, - а вдома будемо вирішувати лише сімейні справи. На роботі ми є співробітники, а вдома чоловік і дружина. Це допомагає психологічно. Дехто вважає, що нам набридає завжди бути поруч і вдома, і на роботі, однак насправді на роботі ми бачимось дуже рідко.
Коли хтось із подружжя перебуває вдома (нагода бути обом батькам одночасно випадає рідко), намагаються приділити якнайбільшу увагу сину. Два міліціонери під одним дахом - не привід для демонстрації того, хто кращий. Обом легко справлятися із обов’язками один одного. Коли дружина зайнята на роботі, чоловік забирає дитину із садочка. Дуже рідко, але і пан Павло може зготувати борщ чи солянку, проте найбільше любить вареники, приготовлені тещею, яка часто приїздить на гостину зі Львова.
– У нас вже склався певний режим, при якому кожен вспіває роботи свою роботу, і віддаватися сім’ї, - говорить Юлія Володимирівна.
День міліції для пані Юлії - справжнє свято, адже саме цього дня можна зібратися усім колективом, побачити всіх здоровими, просто поговорити.
- Колектив у нашій роботі відіграє дуже важливу роль, – ділиться своїми думками капітан міліції Юлія Очача. – Всі ми разом проводимо робочий день, чоловіки разом чергують, часто ділять один кусень хліба. І коли збирається велика кількість людей у свято, звісно, є про що поговорити, почути новини, побажати один одному гарного настрою, поспілкуватися із пенсіонерами, які приходять до нас на святкування. Як і кожна робота, наша потребує підтримки товаришів, порозуміння. І дуже добре, коли є колеги, на яких можеш покластися.
Юлія Володимирівна упевнена: аби до працівників міліції ставились з повагою, вони повинні вміти спілкуватися з людьми, і це вже буде показником, а професійні якості обов’язково набуватимуться з досвідом. Відповідно держава повинна піклуватися про матеріальне та соціальне забезпечення правоохоронців, яке має бути на найвищому рівні.
Категорія: Святкуємо | Додав: novadoba (20.12.2013) | Автор: Сергій ГУСЕНКО
Переглядів: 742 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Copyright "Новадоба"" © 2013
Зробити безкоштовний сайт з uCoz