Статті
Меню сайту
Форма входу
Рубрики
Привітання до свят [15]
Святкуємо [79]
Офіційно [408]
Вісті з державної адміністрації [50]
Районна рада інформує [49]
Управління Пенсійного фонду інформує [25]
Районний центр зайнятості інформує [30]
З прокуратури району [44]
Міліцейський кур'єр [48]
Соціальний захист [90]
Повідомлення з РАЕС [44]
Абетка здоров'я [59]
Материнка [125]
Криниченька [38]
Добрий господар [49]
Молодіжна палітра [50]
Спорт [105]
Люди рідного краю [200]
Село і Люди [29]
Інтерв'ю до ювілею [4]
З редакційної пошти [72]
Творчість наших читачів [75]
На суботній добривечір [124]
Оголошення та реклама [21]
Пошук
Наше опитування
Як Вам наш сайт?
Всього відповідей: 206
Погода
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вітаю Вас, novadoba · RSS 07.05.2024, 13:19

Головна » Статті » Святкуємо

23 серпня – День Державного Прапора України: за синєє небо і жовте колосся боротися треба, щоб добре жилося


23 серпня 2004 року Президент України Леонід Кучма підписав Указ №987/2004 «Про День Державного Прапора України».
Історія державного жовто-блакитного прапора дуже давня. Починаючи із часів Хрещення Русі ці кольори завжди були присутні на прапорах української держави різних століть. Приблизно в тому ж варіанті, як ми бачимо його зараз, український прапор було піднято у Львові в червні 1848 року, українці-галичани використовували його як національний символ. В день проголошення акту про незалежність країни жовто-блакитний прапор замайорів над будівлею Верховної Ради України 24 серпня 1991 року. Цього ж дня офіційно вперше державний прапор України був піднятий і над приміщенням райвиконкому в Маневичах.



Хоча ще раніше, 14 жовтня 1990 року, національний стяг замайорів над штабом районної організації Народного Руху, який розташовувався в будівлі, де нині знаходиться магазин «Орбіта». Вивісили його активні учасники процесу національного відродження, рухівці Петро Гнатюк (на жаль, нині покійний) та Данило Фіщук.
Ось як згадує ті події Данило Іванович: «З Петром Гнатюком, великим патріотом своєї Батьківщини, був знайомий з часів створення районної організації Народного Руху України. Збори доводилось проводити і у мене дома, і по домівках інших маневичан. Восени 1990 року нам виділили кімнату на другому поверсі приміщення колишнього готелю, де й розмістився районний осередок Народного Руху. Вирішивши вивісити над штабом наш національний прапор, Петро Антонович купив матерію жовтого та блакитного кольорів, а я на домашній швейній машинці як вмів зшив прапора. Подбали і про древко. Пізно ввечері 14 жовтня принесли драбину, потрапили на дах, прибили до однієї із крокв стяг. Вранці наступного дня, коли підійшли до приміщення, побачили юрбу маневичан. Чули як хтось гнівно закидав: «О, бандерівський прапор вивісили!» Прапора вже не знімали. Згодом, у 1991 році ще до оголошення незалежності України отримали дозвіл Маневицької селищної ради вивісити національний прапор, однак не вище двох метрів. Ніби й демократичний жест, але який боягузливий і сміхотворний».
Ці два прапори нині знаходяться в експозиції Маневицького краєзнавчого музею, як і протокол зборів про утворення осередку Народного руху в смт Маневичах, підписаний Гнатюком П.А., Фіщуком Д.І., та Бігуном М.С.
Як писав у «Новій добі» від 19 серпня 2006 року наш колега Петро Гнатюк: «У ті роки люди сподівалися, що незалежність держави відразу принесе добробут, та за 15 років зрозуміли, що «за синєє небо і жовте колосся боротися треба, щоб добре жилося». Сьогодні незалежність нашої держави нашим воїнам-героям ціною власного життя доводиться відстоювати на Сході України із зброєю в руках обороняючи територіальну цілісність країни.
Категорія: Святкуємо | Додав: novadoba (01.09.2014) | Автор: Олена БИЧКОВА
Переглядів: 1010 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Copyright "Новадоба"" © 2013
Зробити безкоштовний сайт з uCoz